Гриньов Володимир Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриньов Володимир  Борисович

ГРИНЬО́В Володимир Борисович (26. 07. 1945, с. Велика Троїця Бєлгород. обл., РФ) – громадсько-політичний дiяч, фахівець у галузі механіки. Нар. депутат України (1990–94). Д-р тех. н. (1981), проф. (1981). Держ. премія України в галузі н. і т. (1997). Закiн. Харкiв. полiтех. iн-т (1968), де 1972–90 і працював: від 1982 – зав. каф. приклад. математики. У ВР України обіймав посаду заст. голови (1990–93). У 1994–98 – радник Президента України з питань регіон. політики, водночас 1994–96 – чл. Конституц. комiсiї при Президентові України. Очолював політ. об’єдн. «Нова Україна» (1993–95), партiю «Мiжрегiон. блок реформ» (1995–98, влилася 1999 у НДП), міжнар. фонд «Ділова діаспора України» (1993–96), т-во «Україна–Японiя» (1995–98). Протягом 1999–2005 працював на керів. посадах у Міжрегіон. академії упр. персоналом (Київ). Створив наук. школу вивчення проблем оптимізації мех. систем.

Пр.: Оптимизация механических систем по динамическим характеристикам. 1972 (співавт.); Оптимизация стержней по спектру собственных значений. 1981 (співавт.); Нова Україна: Якою я її бачу. 1994; Итоги и уроки десятилетия независимости Украины. 2001; Потерянное десятилетие. 2001 (співавт.); усі – Київ.

Літ.: Костенко Ю. Т. и др. Харьковский политехнический: Ученые и педагоги. Х., 1999.

В. І. Лавінський

Стаття оновлена: 2006