Гриньова Світлана Анатоліївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриньова Світлана  Анатоліївна

ГРИНЬО́ВА Світлана Анатоліївна (03. 09. 1951, м. Коростень Житомир. обл.) – художниця театру і кіно. Чл. НСХУ (1990). Засл. художник України (2005). Закін. Одес. театр. худож.-тех. уч-ще (1973), Київ. худож. ін-т (1984; майстерні В. Бобровникова, Д. Лідера). Працювала 1974–75 у Челябін. (поставила спектакль «Кицькин дім» за казкою С. Маршака) та Чернів. (вистава «Всі миші люблять сир» Д. Урбана, 1986) театрах ляльок; художником студії «Укранімафільм» (1985–2001), де виконала понад 10 фільмів рисов. мультиплікації, зокрема «Альтернатива» (1986, реж. В. Гончаров), «Острів скарбів» (1988, фільм 2, реж. Д. Черкаський), як художник-постановник у ляльк. мультиплікації – фільми «Старий чоботар» (1987, реж. Л. Зарубін), «Старовинна балада» (1989, реж. В. Костилєва). Художник х/ф «Пересохла земля» (2004, реж. Т. Томенко; кіностудія «Золоті ворота», Київ). Учасниця міських та респ. худож. виставок від 1985. Виконала розписи фресок, ікон у церкві м. Бориспіль Київ. обл. (1995), ікони «Богородиця» (2000), «Спаситель» (2002); воск. фігури М. Яковченка, Лесі Українки, Л. Гурченко, Л. Кравчука, Л. Кучми (усі – 2000, Нац. музей воскових фігур, Київ), князя Л. Голицина (2005, кафе-бар «Масандра» у Києві).

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2006