Гриньох Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриньох Іван

ГРИ́НЬОХ Іван (псевд.: Всеволод, Герасимівський, Данилів, І. М. Настасин, І. В. Діброва, І. М. Коваленко; 28. 12. 1907, с. Павлів, нині Радехів. р-ну Львів. обл. – 14. 09. 1994, м. Наринґ побл. Мюнхена, Німеччина, похов. у місцевості Оліфант, шт. Пенсильванія, США) – церковний і політичний діяч. Дійс. чл. НТШ. Закін. Львів. богослов. академію (1930), навч. в Іннсбруц. (д-р богослов’я, 1933) та Мюнхен. (1933–34) ун-тах, Париз. катол. ін-ті (1934). Рукопоклад. на священика у вересні 1932 І. Бучком. 1935–39 – викл. і духівник Львів. богослов. академії, ред. місячника «Лицарство Марії». Від 1941 – військ. капелан укр. легіону «Нахтіґаль». 1943–44 як чл. референтури зовн. зв’язків Центр. Проводу ОУН вів переговори з польс. підпіллям, румунами й угорцями, домігся перемир’я між угор. армією та УПА. Від 1944 – засн., віце-президент УГВР; як уповноважений для контактів із нацистами про стан політв’язнів домігся звільнення С. Бандери, Я. Стецька, А. Мельника. Автор проектів «Універсал УГВР» і «Присяга вояка УПА». Емігрувавши, очолював Закордонне представництво УГВР (1946– 83), Укр. т-во закордон. студій у Мюнхені (1956–90). Ген. вікарій єпархії у Зх. Німеччині. 1946–48 – проф. Укр. катол. семінарії у м. Єленя Ґура (Польща), 1948–50 – у Кулемборзі (Нідерланди); також проф. УВУ в Мюнхені, від 1963 – новоствор. Укр. катол. ун-ту у Римі, співроб. і дорадник Йосифа Сліпого. Від 1969 – голова Укр. богослов. наук. т-ва. Признач. 1978 до Консисторії Львів. архієпархії, від 1982 – патріарший митрат-архімандрит. Поборник помісності і сх. орієнтації УГКЦ, зокрема Києво-Галиц. патріархату; автор нарисів «Дектрет про східні церкви – омана чи обман?» та «Православ’я і католицтво». 1992 відвідав Україну при перепохованні Йосифа Сліпого.

Пр.: Дивізія «Галичина» й Українське підпілля. Мюнхен, 1951; Слуга Божий Андрей – благовісник єдности. Мюнхен, 1961; Die Zerstörung der Ukrainisch-Katholischen Kirche. Ostkirchliche Studien. Würzburg, 1963; Цілі і методи німецької імперіялістичної політики на окупованих землях // Літопис УПА. Т. 1. Торонто, 1989.

Літ.: О. Іван Гриньох: Причинки до портрета. К.; Нью-Йорк, 1994; Панченко О. Організація українських націоналістів за кордоном в контексті українського державотворення: Наук.-популяр. нарис. Гадяч, 2003.

О. П. Стасюк

Стаття оновлена: 2006