Гринюк Юрій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гринюк Юрій  Михайлович

ГРИНЮ́К Юрій Михайлович (1891, с. Воскресинці, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 03. 12. 1937, побл. м. Медвежьєгорськ, Карелія, РФ) – поет. Навч. у Львів. ун-ті (1913–14). Від 1914 – в австро-угор. армії. Засудж. до 6-ти місяців ув’язнення у військ. фортеці за те, що роздавав солдатам власні сатир. та антивоєнні вірші. Покарання відбував у м. Куфштайн в Тиролі (Австрія). 1915 направлений на лікування в м. Іннсбрук (Австрія), оздоровчі табори Чехії та Угорщини. 1917 визнаний придатним до канцеляр. служби, направлений до Львова. 1918 повернувся до Коломиї. Чл. літ. орг-ції «Зх. Україна». Автор зб. віршів «В кривавому танці» (Коломия, 1919), новел (друкував у періодиці, зокрема у ж. «Добра новина»). Заарешт. у серпні румун. службою безпеки, переданий польс. владі. Після втечі з ув’язнення прибув до м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.), вступив на службу до уряду УНР. Наприкінці 1919 признач. нач. відділу політ. інформації у Вінниці. Після приходу у січні 1920 більшовиків Г. перейшов на їхній бік. Після орг-ції на Сх. Поділлі Галиц. парткому співпрацював із губерн. ЧК; у ред. г. «Червоний стрілець». У період перебування УГА у складі Червоної армії служив при штабі. У квітні потрапив у полон до поляків, перебував у в’язницях, утік. Працював у держ. установах Вінниці, займався українізацією. Від 1929 – викл. укр. мови у навч. закладах. Наприкінці 20-х – на поч. 30-х рр. подав у вид-во «Зх. Україна» поет. зб. «У світ за-очі», «Залізом співаю» (не надрук., рукописи – у фонді вид-ва у ЦДАМЛМ). 10 лютого 1933 заарешт. органами ГПУ, 27 жовтня того ж року засудж. до 10-ти р. таборів за участь у «Поділ. філії УВО». Покарання відбував у Карелії, де працював на лісобіржі. 1937 заарешт. за звинуваченням у ворожому ставленні до заходів партії, рад. уряду та провокації. 20 листопада засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1989.

Літ.: Мельник В. Поет і тюрма // Україна молода. 2006, 11 січ.

В. І. Мельник

Стаття оновлена: 2006