Гриняк Едуард - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриняк Едуард

ГРИНЯ́К Едуард (16. 11. 1851, с. Малий Липник, нині округ Стара Любовня, Словаччина – 12. 07. 1917, с. Праковці, нині округ Списька Нова Весь, Словаччина) – словацький художник українського походження. Початк. художню освіту отримав у Будапешті, від 1880 навч. у Мюнхен. худож. академії (школа проф. Ваґнера). Багато подорожував. 1907 оселився у Будапешті, став чл. словац. робітн. т-ва «Кривань». 1914 переїхав у Праковці. Автор жанр. картин, портретів, пейзажів.

Тв.: «Останній настрій», «Грунь Темнатик», «Біля доброго джерела», «Розмова», «Двір сім’ї Ґрітті у Венеції», «Розвідник», «Спогад на Венецію», «Село Воловець», «Село», «Пила», «Товарний поїзд біля Волівця».

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2006