Грицак Ярослав Йосипович
ГРИЦА́К Ярослав Йосипович (01. 01. 1960, с. Довге Стрийського р-ну Львівської обл.) — історик. Доктор історичних наук (1996), професор (1998). Дійсний член НТШ (1992). Закінчив Львівський університет (1982). Протягом 1985–1992 працював в Інституті суспільних наук (Львів); від 1992 — директор Інституту історичних досліджень Львівського університету, водночас від 1996 — постійний професор-гість Центр.-Європ. університету (Будапешт). Сенатор Українського католицького університету. Викладав у Гарвардському і Колумбійському університетах та Дипломатичній академії у Відні. Вивчає питання новітньої історії України та Східної Європи, політичний рух в Україні на зламі 19–20 ст., проблеми формування української нації у 20 ст. Премії журналу «Przeglàd Wshodni» (1998; номінація: за кращу іноземну книжку з історії Східної Європи), Американської ради наукових товариств (2003).
Додаткові відомості
- Основні праці
- «...Дух, що тіло рве до бою...». Спроба політичного портрету І. Франка. Л., 1990; Іван Лисяк-Рудницький. Історичні есе: У 2 т. К., 1994; Нарис історії України. Формування модерної української нації 19–20 ст. К., 1996; 2000; National identities in Post-Soviet Ukraine: The Case of Lviv and Donetsk // Harvard Ukrainian Studies. 1998. Vol. 22; Страсті за націоналізмом: Історичні есеї. К., 2004.