Гриценко Анатолій Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриценко Анатолій  Степанович

ГРИЦЕ́НКО Анатолій Степанович (25. 10. 1957, с. Багачівка Звенигород. р-ну Черкас. обл.) – політичний діяч, військовик. Чоловік Ю. Мостової. Канд. тех. н. (1984). Закін. Київ. вище військ. авіац. інж. уч-ще (1979), Ін-т іноз. мов Мін-ва оборони США (1993), Ун-т ВПС США (1994), Академію ЗС України (1995). У 1979–81 – нач. групи обслуговування військ. частини 19 109 (м. Охтирка Сум. обл.); 1981–92 – у Київ. вищому військ. авіац. інж. уч-щі; 1992–94 – нач. проблем.-аналіт. упр. н.-д. центру Ген. штабу ЗС України. 1996–97 – нач. упр. проблем воєн. безпеки і військ. буд-ва Нац. н.-д. центру оборон. технологій і воєн. безпеки України; 1997–99 – кер. аналіт. служби апарату Ради нац. безпеки і оборони України; від 1999 – президент Укр. центру екон. і політ. досліджень. Від 2005 – Міністр оборони України. Чл. Громад. ради експертів із внутр.-політ. питань (від 2000), робочої групи з підготовки проекту Концепції реформування політ. системи України (від 2001). Автор низки наук. праць, зокрема: «Civil-military Relations in Ukraine: a system emerging from chaos» (1997), «Ukraine’s Defense Sector in Transition: Impacts on Foreign and Security Policy» (1999), «Військова реформа в Україні: старт чи черговий фальстарт?» (2000; усі – Київ).

А. І. Шушківський

Стаття оновлена: 2006