Гриценко Володимир Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриценко Володимир  Ілліч

ГРИЦЕ́НКО Володимир Ілліч (23. 05. 1937, м. Іпатово Ставроп. краю, РФ) – фахівець у галузі інформатики, інтелектуальних інформаційних технологій і систем. Канд. тех. н. (1968), проф. (2003). Чл.-кор. НАНУ (2015). Держ. премії УРСР (1977), СРСР (1983) та України (1997) в галузі н. і т. Премія ім. В. Глушкова АНУ (1992). Орден «За заслуги» 3-го (1998) та 2-го (2013) ступ. Держ. нагороди СРСР. Закін. Ростов. ін-т інж. залізнич. транспорту (1960). Відтоді працював в Ін-ті кібернетики НАНУ (Київ): 1969–77 – вчений секр., 1977–97 – заст. дир. з наук. роботи. Від 1997 очолює Міжнар. наук.-навч. центр інформ. технологій та систем НАНУ і Мін-ва освіти і науки України. Наук. праці присвяч. створенню інтелект. інформ. технологій. Г. – представник України у Міжуряд. раді Міжуряд. програми ЮНЕСКО з інформатики, чл. Нац. комісії України у справах ЮНЕСКО. Голова Тех. ком-ту стандартизації інформ. технологій Держ. ком-ту України з питань регулятор. політики та підприємництва, координатор Держ. наук.-тех. програми «Образний комп’ютер» (від 2000). Гол. ред. ж. «Управляющие системы и машины» (від 1998), заст. гол. ред. ж. «Кібернетика та обчислювальна техніка» (від 1997).

Пр.: Проблемно-ориентированное моделирование производственно-транспортных систем. 1987; Информационная технология: Вопр. развития и применения. 1988; Экспертные системы и логическое программирование. 1992; Методы организации и обработки баз знаний. 1993; Введение в архитектонику информационного пространства. 2003; Дистанционное обучение: Теория и практика. 2004; Економіко-математичні моделі економічного зростання. 2005 (усі – Київ, у співавт.).

В. І. Скурихін

Стаття оновлена: 2016