Гриценко Лілія Олімпіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриценко Лілія  Олімпіївна

ГРИЦЕ́НКО Лілія Олімпіївна (11(24). 12. 1917, ст. Ясинувата, нині місто Донец. обл. – 09. 01. 1989, Москва) – співачка (сопрано), актриса. Сестра М. Гриценка. Нар. арт. РРФСР (1957). Закін. Оперно-драм. студію під кер-вом К. Станіславського у Москві (1941; викл. А. Нежданова), де й працювала 1937–57 (згодом Моск. драм. театр ім. К. Станіславського). 1960–72 – актриса Моск. драм. театру ім. О. Пушкіна. У 1960-х рр. виступала з концертами у Москві. У репертуарі – укр. та рос. нар. пісні, а також романси рос. композиторів (О. Варламова, О. Гурильова, П. Булахова, О. Аляб’єва, О. Верстовського та ін.). У кіно – від 1945. У 1951 зіграла гол. роль у незавершеному фільмі О. Довженка «Прощавай, Америко!». Її ролям властиві тонкий ліризм, задушевність інтонацій, пастельність витворюваних жін. образів.

Ролі: Олена Тальберґ («Дні Турбіних» М. Булгакова), Тереза («День народження Терези» Г. Мдівані); у кіно – Оксана («Черевички», 1945, реж. М. Шапіро), Н. Забела-Врубель («Римський-Корсаков», 1953, реж. Г. Казанський, Г. Рошаль), Наталія Сергіївна («Вірні друзі», 1954, реж. М. Калатозов; усі – «Ленфільм»), Софія («Мати», 1955, реж. М. Донськой), Ольга («Іван Франко», реж. Т. Левчук), Маланка («Кривавий світанок», реж. О. Швачко; обидва – 1956), мати Примакова («Родина Коцюбинських», 1970, реж. Т. Левчук), Риндичка («Веселі жабокричі», 1971, реж. В. Іванов), мати «Академіка» («Адреса вашого дому», 1971, реж. Є. Хринюк; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів).

Літ.: Шилова И. Л. Гриценко. Москва, 1969.

С. В. Тримбач

Стаття оновлена: 2006