Гриценко Микола Олімпійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гриценко Микола  Олімпійович

ГРИЦЕ́НКО Микола Олімпійович (11(24). 07. 1912, ст. Ясинувата, нині місто Донец. обл. – 08. 12. 1979, Москва) – актор. Брат Л. Гриценко. Нар. арт. СРСР (1964). Держ. премія PРФCP (1970). Навч. у Київ. ін-ті театр. мист-ва. Закін. Театр. уч-ще ім. Б. Щукіна (Москва, 1940). Відтоді – актор Театру ім. Є. Вахтангова (Москва).

Ролі: Мамаєв («На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського), Федір Протасов («Живий труп» Л. Толстого), Князь Мишкін («Ідіот» за Ф. Достоєвським), Марко Безсмертний («Правда і кривда» М. Стельмаха); у кіно – Артамашев («Кавалер Золотої зірки», 1951, реж. Ю. Райзман; Сталін. премія, 1952), Рощин («Сестри», «Вісімнадцятий рік», «Похмурий ранок», за трилогією О. Толстого «Ходіння по муках», 1957–59, реж. Г. Рошаль), Каренін («Анна Кареніна» за Л. Толстим, 1968, реж. О. Зархі); Терентій («Доля Марини», 1953, реж. І. Шмарук, В. Івченко), Мюллер («Два роки над прірвою», 1966, реж. Т. Левчук; обидва – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).

Літ.: Зоркая Н. Н. Гриценко. Москва, 1965; Миколенко М. Микола Гриценко // Рад. Донеччина. 1977, 25 верес.

А. А. Петровська

Стаття оновлена: 2006