Гриців

ГРИ́ЦІВ — селище міського типу Шепетівського ра­йону Хмельницької області. Центр селищ. ради, якій під­порядк. с. Корпилівка. Знаходиться на р. Хомора (бас. Дні­пра), за 100 км від обл. центру, за 28 км на Пд. від райцентру та за 14 км від залізнич. ст. Чотирбоки. Через тер. Г. проходить автомобіл. траса Київ–Тернопіль. Площа 7,7 км². Насел. 3935 осіб (2001, складає 88,7 % до 1989), пере­важно українці. Побл. зна­йдено залишки поселе­н­ня черняхів. культури, без­посередньо на тер. с-ща — городище доби Київ. Русі. Вперше згадується під 1240 в описах монголо-татар. навали. Від 14 ст. ним володіли князі Збаразькі. Бл. 1550 поряд із Г. споруджено замок, який мав гармати і по­стій. гарнізон, був заслоном від татар. набігів на Волинь. Рештки мурів та валів збереглися донині (ур­очище Вали). 1570 пере­ходить до князя Острозького. 1589 його знищили татари. 1620 знову стає власністю князів Збаразьких, згодом — Любомирських. На 1629 тут налічувалося вже 300 дворів. Вигідне геогр. положе­н­ня, камʼяна фортеця, пере­хрестя доріг сприяли на­дан­ню Г. у 2-й пол. 17 ст. Маґдебур. права. На поч. 18 ст. у м-ку існували ткац., шевський, бондар. та муляр. цехи, права яких були під­тверджені 1782 спец. привілеєм. Від 1752 Г. — у власності роду Горохольських, які володіли ним до встановле­н­ня 1918 рад. влади. 1770 Г. спустошила епідемія холери. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у межах кордонів Рос. імперії. Від 1861 — волос. центр Ізяслав. пов. Волин. губ. У 2-й пол. 19 ст. у Г. працювали млин, гуральня, броварня, цегел. завод, від 1878 діяло однокласне (від 1907 — двокласне) училище. Згідно з пере­писом 1911 налічувалося 4900 жит., були волосна та міщан. управи, пошта, теле­граф, земська пошт. станція, акциз. на­гляд, земська лікарня, гуральня, 2 крамниці, аптеч. склад. У ході воєн. дій 1918–20 влада неоднораз. змінювалася. Від 1932 — у складі Вінн., від 1937 — Камʼянец.-Поділ., від 1954 — Хмельн. областей. 1923–62 — райцентр. Від 5 липня 1941 до 6 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1959 — смт. Корисні копалини: граніти, глина, вапняки. Донедавна тут працювали граніт. карʼєр, 2 цегел. заводи, вапельня. У смт — 2 заг.-осв. школи, художнє училище (колиш. маєток Грохольських), ПТУ, Будинок культури, до­шкіл. дит. заклад, поза­шкіл. навч. заклад «Школа сприя­н­ня здоровʼю»; рай. лікарня, поліклініка. Ві­домий своїми ви­ступами на Хмельнич­чині хоровий колектив «Грицівчанка». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, свідків Єгови. Встановлено памʼятники Т. Шевченку, воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — геолог, страти­граф-палеонтолог Б. Кокошинська.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю