ГРИЦКОВʼЯ́Н Ярослав Михайлович (псевд.: Василь Перченко, Григорій Бойчук; 24. 04. 1931, с. Воля Матіяшова, нині Ліського пов. Під­карпат. воєводства, Польща) — український літературо­знавець і педагог у Польщі. Доктор гуманітар. н. (1977). Закін. Яґел­лон. університет (Краків, 1958). Під час акції «Вісла» 1947 депорт. із батьками на зх. землі Польщі. Від 1959 працював ін­спектором шкіл з українською мовою на­вча­н­ня, від 1973 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту вдосконале­н­ня вчителів у м. Кошалін (Польща). 1992–99 — голова Укр. вчител. товариства в Польщі. Друкує літературо­знавчі та крит. стат­ті, наук. роз­відки про укр. літературу у варшав. часописах «Наше слово», «Український календар», а також в укр. періодиці Словач­чини, Сербії та в Україні. Дослідник творчості Лесі Українки, І. Франка, М. Бажана, О. Гончара, чл. літ. угрупова­н­ня «Молода муза», укр. письмен­ників у Польщі. Автор фейлетонів, оповідань, віршів; низки під­ручників («Любіть Україну», «Журавлики», «Вино­градник»; усі — Варшава, 1992) та метод. посібників для навч. українською мовою; наук. роз­відок про польс.-укр. літ. звʼязки.