Грицюта Микола Сидорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грицюта Микола  Сидорович

ГРИЦЮ́ТА Микола Сидорович (08. 05. 1925, с. Колоденка, нині Рівнен. р-ну Рівнен. обл. – 12. 02. 1997, Київ) – літературознавець. Д-р філол. н. (1992), проф. (1993), акад. АПНУ (1990). Закін. Рівнен. учител. ін-т (1947), Львів. ун-т (1953). Працював в Ін-ті літ-ри АН УРСР (Київ, від 1956): 1962–87 – ст. н. с.; 1987–89 – доц., 1989–95 – проф. Київ. ун-ту. Дослідник укр. літ-ри 19 – поч. 20 ст., її зв’язків з фольклором та ін. слов’ян. літ-рами, взаємовідношень категорії теми та літ. персонажа. Співавтор 5-го т. «Історії української літератури: У 8 т.» (1968), 1-го т. «Історії української літератури: У 2 т.» (1987), «Історії української літературної критики. Дожовтневий період» (1988; усі – Київ). Брав участь у підготовці видань творів І. Франка та ін. класиків укр. літ-ри.

Пр.: М. Коцюбинський і народна творчість. 1958; Михайло Коцюбинський у слов’янських літературах. 1964; Селянство в українській дожовтневій літературі. 1979; Київ у житті та діяльності І. Франка // Іван Франко – майстер слова і дослідник літератури. 1981; Художній світ В. Стефаника. 1982; Леся Українка в російській критиці // Леся Українка. 1984; усі – Київ.

Є. К. Нахлік

Стаття оновлена: 2006