Гришин Сергій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гришин Сергій  Іванович

ГРИ́ШИН Сергій Іванович (01. 09. 1898, Москва – 1982) – лікар-епідеміолог, мікробіолог. Д-р мед. н. (1958), проф. (1958). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди. Закін. Ленінгр. ін-т мед. знань (нині С.-Петербург, 1926). Працював лікарем (1926–30). Від 1931 – у Самарканд. мед. ін-ті (Узбекистан): від 1934 – зав. каф. мікробіології; 1938– 41 – дир. Узбец. НДІ епідеміології і мікробіології (Ташкент); 1941–42 – доц., 1946–58 – зав. відділу особливо небезпечних інфекцій, зав. мікробіол. відділу Ташкент. ін-ту удосконалення лікарів; 1958–73 – зав. каф. епідеміології Київ. ін-ту удосконалення лікарів. Вивчав епідеміол. значення механізму передачі кишк. інфекцій та особливості інфекц. процесу.

Пр.: Устойчивость дизентерийного бактериофага к фенолу. 1957; Эпидемиологическое значение бактерионосительства атоксигенных палочек дифтерии в детских садах. 1960 (обидві – Москва).

Літ.: КМАПО.

Р. І. Гош

Стаття оновлена: 2006