Комарецький Микола Ананійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комарецький Микола Ананійович

КОМАРЕ́ЦЬКИЙ Микола Ананійович (04. 05. 1877, м-ко Чорнухи Лохвиц. пов. Полтав. губ., нині смт Полтав. обл. – 25. 06. 1931, Ленінград, нині С.-Пе­тербург) – церковний і громадський діяч, меценат. Закін. Полтав. духовну семінарію (1899). У тому ж році рукопокладений у ієреї. Служив свя­щеником у Ромен. пов. Полтав. губ. 1907–12 – депутат 3-ї Держ. думи Рос. імперії від Полтав. губ. Входив до найвпливовішої фрак­ції партії октябристів, від жовтня 1909 – до групи правих октябристів. Чл. комісій у справах Православ. Церкви, віро­сповідання, нар. освіти, місц. са­­моврядування. Ініціював законопроект «О введении всеобще­го начального обучения» (1907). Брав участь у розробленні низки законів, зокрема «О языке преподавания в школах местностей с малорусским населением», «Об улучшении и увеличении крестьянского земле­­владения и землепользования», «О пенсиях учителям и учитель­ницам приходских училищ». На­­давав кошти на потреби понад 10-ти церков, передав сотні книг для б-к початк. земських уч-щ, профінансував буд-во приміщень 3-х таких уч-щ. 1912–17 – полковий священик. Разом із полком брав участь у 1-й світ. вій­ні, відзначений бойовими на­­городами. Від 1917 – протоієрей і настоятель церков у Ленінграді. 28 березня 1922 за­арешт. за звинуваченням у супротиві вилученню церк. ціннос­тей, однак через 3 місяці виправданий і звільнений.

Літ.: Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерар­хи, государственные и общественные деятели и благотворители. П., 1914; Коцур В. А. Із Сакунової Слободи в де­­путати ІІІ Державної думи Російської імперії // Голос Посулля. 2011. № 49–50.

В. А. Коцур

Стаття оновлена: 2014