Грищенко Володимир Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грищенко Володимир  Васильович

ГРИ́ЩЕНКО Володимир Васильович (24. 04. 1955, с. Стяг Щорського р-ну Черніг. обл.) – графік і живописець. Чл. НСХУ (1985). Закін. Київ. худож. ін-т (1983; викл. О. Ворона, В. Шостя). Працював графіком у Житомир. (1983– 86), Хмельн. (від 1987) худож.-вироб. майстернях. Від 1982 – учасник респ., всесоюз. та міжнар. мист. виставок. Персон. – у Житомирі (1986), Хмельницькому (2001–03, 2005). Для худож.-образ. системи плакатів характерні лаконізм зображувал. елементів, символіка кольору та деталей, урівноваженість композиції. У живописі звертається до морал.-етич. проблематики, взаємовідносин між людиною і сусп-вом, природою. Картинам притаманні символізм та багатоплановість худож. образів.

Тв.: плакати – «Майбутнє планети – діти» (1983), «Бережіть казкову красу природи» (1983), «Пам’яті полеглих будемо гідні» (1985), триптих «Космос повинен і буде служити людям» (1986), «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине» (1990), «Час Ноя подібний до нашого!» (1991), «Homo sapiens?» (1991), «Уклін ветеранам війни» (1995), «Наша сила в єдності» (1995); серія графіч. портретів «Класики образотворчого мистецтва України» – «Ф. Кричевський», «М. Лисенко», «В. Касіян», «Г. Нарбут», «К. Трохименко», «О. Шовкуненко» (усі – 1983), «Т. Шевченко» (1987); живопис (у співавт.) – триптих «Шлях» (1998); серії – «Перевтілення» (1999), «Ілюзія» (2002).

Літ.: Гірник Г. Творча спадщина Грищенків // Проскурів. 2005, 29 груд.

В. М. Голунський

Стаття оновлена: 2006