Комаринський Григорій
КОМАРИ́НСЬКИЙ Григорій (13. 03. 1921, с. Мозолівка, нині Підгаєц. р-ну Терноп. обл.) – економіст, громадський діяч. 1937 став чл. ОУН. 1939 заарешт. польс. владою. Звільнений із поч. 2-ї світ. війни. Закін. учител. курси (1940). Учителював у с. Вишнівчик (нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл.). У січні 1941 за націоналіст. діяльність заарешт. нім. владою, до травня утримувався у в’язниці Тернополя. Закін. Вищу торг. школу (Львів, 1941). Відтоді працював бухгалтером у м. Бучач (Терноп. обл.). Наприкінці війни виїхав до Німеччини. Мешкав у таборі для переміщ. осіб у м. Ашаффенбурґ. Входив до таборової адміністрації, брав активну участь у діяльності «Пласту», т-ва «Січ», студент. орг-ції «Чорноморе». 1950 закін. Укр. тех.-госп. ін-т у м. Реґенсбурґ (1952 переведений до Мюнхена), де й працював до його ліквідації 2007: бібліотекар, н. с., доц. (від 1974), викл. економіки. Як останній секр. і в. о. дир. Ін-ту 2007 передав його архів (згідно з офіц. угодою) Нац. ун-ту «Києво-Могилян. академія». Водночас 1947–89 – секр., референт, заст. голови, голова Комісії з допомоги укр. студентству; від 1952 – інтендант табору «Пласту» в Німеччині; 1954–2006 – організац. референт, секр., заст. голови Укр. медико-харитатив. служби (2006 передав її архів Музею історії медицини Галичини та Укр. лікар. т-ву у Львові).
Літ.: Цяпа М. Мозолівка: спомини, роздуми, розповіді. Хн., 2010.
Ю. Б. Ковалів
Статтю оновлено: 2017