Комаринський Іван — Енциклопедія Сучасної України

Комаринський Іван

КОМАРИ́НСЬКИЙ Іван (21. 01. 1880, Львів – 24. 10. 1964, м. Ірвінґтон, шт. Нью-Джерсі, США) – правознавець. Закін. Львів. ун-т (1903). Працював у судових органах Галичини; 1919 – законодав. референт уряду ЗУНР у Кам’янці-Подільському (нині Хмельн. обл.). Мешкав у Чехо-Словаччині: від 1920 – судовий радник вищого суду в м. Хуст (нині Закарп. обл.), від 1934 – надрадник найвищого суду в Кошицях у справах Підкарп. Русі. У січні 1939 А. Во­­лошин призначив К. президентом най­вищого суду Карпат. України та доручив його формування (також очолював законодавчу комісію при уряді). Після окупації Закарпаття угорцями переїхав до Словаччини, до 1945 був головою сенату вищого суду. На еміграції у Німеч­чині – голова найвищого громад. суду Центр. представництва укр. еміграції та проф. права Укр. високої екон. школи (Мюнхен). 1951 виїхав до США.

Статтю оновлено: 2014
Цитувати статтю
М. І. Мушинка . Комаринський Іван // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3190 (дата звернення: 07.03.2021).