Грінченко Володимир Автономович

Визначення і загальна характеристика

ГРІНЧЕ́НКО Володимир Автономович (15. 07. 1900, с. Мохурівка Дикан. пов. Полтав. губ. — 19. 04. 1948, Полтава) — археолог. На поч. 20-х рр. працював лаборантом в археол. від­ділі Центр. пролетар. музею Полтавщини. Від 1925 навч. у Катеринослав. ІНО (нині Дні­пропетровськ) і працював у Катеринослав. істор.-археол. музеї (1929–31 — н. с.). У 1928–30 — за­ступник голови Дні­прель­станів. археол. екс­педиції, під час якої зна­йшов один з найбільших в Україні Кічкаський скарб; 1932–33 — науковий спів­робітник Ін­ституту історії матеріал. культури (Харків), згодом — завідувач від­ділу рабо­власн. су­спільства Харків. істор. музею. Від 1936 — завідувач від­ділу рабо­власн. су­спільства, вчений секр., від 1937 — в. о. дир. Центр. істор. музею в Києві. 5 жовтня 1937 звільнений з роботи, оскільки стан музею було під­дано критиці в партій. пресі. У 1938–39 — зав. фондами Ін­ституту археології АН УРСР (Київ). У квітні 1939 заарешт., 17 жовтня 1939 за звинуваче­н­ням у контр­рев. діяльності й участі в антирад. націоналіст. організації засудж. до 5 р. увʼязне­н­ня. Від­бував покара­н­ня і мешкав на заслан­ні до 1946 у Краснояр. краї (РФ). На поч. 1948 працював у Ін­ституті археології АН УРСР. Проводив археол. екс­педиції по берегах р. Ворскла (1925), у балках Кринична (1928) та Канцерка (виявив стародавні гончарні горни 1 тис. н. е.). Автор ст. «Памʼятка VIII ст. коло с. Вознесенки на Запоріж­жі» // «Археологія», 1950, т. 3. Реабіліт. 1956.

Літ.: Супруненко А. Б. Археологические ис­следования Полтавского краеведческого музея (к 100-летию со дня основания) // Археол. ис­следования на Полтавщине. П., 1990; Нестуля О. О. Сплюндрована доля (В. А. Грінченко) // Ре­пресоване крає­знавство (20–30-і рр.). К., 1991.

Т. П. Пустовіт

Завантажити статтю