Грінченко В’ячеслав Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грінченко В’ячеслав  Олександрович

ГРІНЧЕ́НКО В’ячеслав Олександрович (21. 06. 1938, м. Красноград Харків. обл. – 13. 02. 1998, там само) – співак (бас). Нар. арт. СРСР (1980). Держ. премія Узбец. РСР ім. Х. Хамзи (1981). Закін. Ленінгр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1965; кл. Є. Ольховського). 1964–66 – соліст опер. студії Ленінгр. консерваторії, 1966–85 – Великого Узбец. театру опери та балету ім. А. Навої (Ташкент), 1986–90 – Моск. філармонії. Володів сильним голосом широкого діапазону. Мист-во Г. відзначалося виразною дикцією і фразуванням, яскравим артистизмом. 1991 Г. переїхав у Красноград, де був учасником нар. самодіял. капели бандуристів при рай. Будинку культури. У репертуарі – камерні твори, а також укр. нар. пісні. 1988 фірма «Мелодія» випустила платівку із записами творів рос. композиторів у виконанні Г.

Партії: Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Галицький («Князь Ігор» О. Бородіна), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Борис («Борис Годунов» М. Мусоргського), Собакін («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Філіпп, Рамфіс («Дон Карлос», «Аїда» Дж. Верді), Дон Базіліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Петро І (однойм. опера А. Петрова).

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2006