ГРІ́ЧЕР-ЧЕРІКО́ВЕР Григорій Зинові­йович (1893, Полтав. губ. — 05. 05. 1945, побл. Ташкента) — кінорежисер. Навч. у Полтав. комерц. училищі, закін. Київ. художнє училище (1918). Був матросом, тривалий час жив на Суматрі і Камчатці. 1923 повернувся в РФ, навч. на курсах Б. Чайковського. Від 1924 — сценарист Держкіно (Москва), спільно з І. Тенеромо, Б. Леонідовим, І. Бабелем брав участь у написан­ні сценарію стрічки «Єврейське щастя», а під час зйомок — асист. О. Грановського. 1926 пере­ведений на Одес. кіностудію Всеукр. фотокіно­управлі­н­ня, де зняв стрічку за мотивами роману «Блукаючі зорі» Шолом-Алейхема (сценарій І. Бабеля, який і за­пропонував Г.-Ч. як режисера), але фільм заборонений для показу в РФ (не зберігся). Того ж року Г.-Ч. зняв комедію «Пі­до­зрілий багаж» (про по­їздку рад. інж. в США) та екранізував повість «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя. 1927–28 по­ставив фільм «Крізь сльози» — за мотивами оповідань Шалом-Алейхема «Зачарований швець», «Мотеле — син кантора Пейса» і «Ножик» — про без­правне життя євр. бідноти в цар. Росії. 1928 екранізував оповіда­н­ня «Ґамбрінус» О. Ку­пріна — під на­звою «Напередодні» і зі значними змінами в дусі ідеол. вимог (роль Сашка-музиканта виконав А. Бучма). На Київ. кіностудії по­ставив стрічки «Квартали перед­містя» (1930, сценарій М. Бажана) — єдиний у рад. кіно фільм про побут. антисемітизм, — і «Кришталевий палац» (1934, спів­авт. сценарію) — про небезпеку по­сталого у Зх. Європі фашизму. Помер від поранень, отриманих на фронті.