Грічер-Черіковер Григорій Зиновійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грічер-Черіковер Григорій  Зиновійович

ГРІ́ЧЕР-ЧЕРІКО́ВЕР Григорій Зиновійович (1893, Полтав. губ. – 05. 05. 1945, побл. Ташкента) – кінорежисер. Навч. у Полтав. комерц. уч-щі, закін. Київ. художнє уч-ще (1918). Був матросом, тривалий час жив на Суматрі і Камчатці. 1923 повернувся в РФ, навч. на курсах Б. Чайковського. Від 1924 – сценарист Держкіно (Москва), спільно з І. Тенеромо, Б. Леонідовим, І. Бабелем брав участь у написанні сценарію стрічки «Єврейське щастя», а під час зйомок – асист. О. Грановського. 1926 переведений на Одес. кіностудію Всеукр. фотокіноуправління, де зняв стрічку за мотивами роману «Блукаючі зорі» Шолом-Алейхема (сценарій І. Бабеля, який і запропонував Г.-Ч. як режисера), але фільм заборонений для показу в РФ (не зберігся). Того ж року Г.-Ч. зняв комедію «Підозрілий багаж» (про поїздку рад. інж. в США) та екранізував повість «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя. 1927–28 поставив фільм «Крізь сльози» – за мотивами оповідань Шалом-Алейхема «Зачарований швець», «Мотеле – син кантора Пейса» і «Ножик» – про безправне життя євр. бідноти в цар. Росії. 1928 екранізував оповідання «Ґамбрінус» О. Купріна – під назвою «Напередодні» і зі значними змінами в дусі ідеол. вимог (роль Сашка-музиканта виконав А. Бучма). На Київ. кіностудії поставив стрічки «Квартали передмістя» (1930, сценарій М. Бажана) – єдиний у рад. кіно фільм про побут. антисемітизм, – і «Кришталевий палац» (1934, співавт. сценарію) – про небезпеку посталого у Зх. Європі фашизму. Помер від поранень, отриманих на фронті.

Літ.: Морозов Ю., Деревянко Т. Еврейские кинематографисты в Украине. 1910–1945. К., 2004.

Т. Т. Дерев’янко

Стаття оновлена: 2006