Грот Костянтин Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грот Костянтин  Якович

ГРОТ Костянтин Якович (Грот Константин Яковлевич; 22. 06(04.07). 1853, Царське Село, нині м. Пушкін Ленінгр. обл., РФ – 29. 09. 1934, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський славіст. Учень В. Ламанського. Д-р слов’ян. філології (1889), чл.-кор. С.-Петербур. АН (1911), почес. чл. Сербської королів. АН (1892). Закін. істор.-філол. ф-т С.-Петербур. ун-ту (1876) зі ступ. канд. н. За студент. роботу «Известия Константина Багрянородного про сербов и хорватов и их расселении на Балканском полуострове» отримав золоту медаль і був залишений при Ун-ті для підготовки до одержання професор. звання. За дис. «Моравия и мадьяры с половины IX по начало Х веков» (С.-Петербург, 1881) отримав ступ. магістра слов’ян. філології. Від 1883 – проф. каф. слов’ян. літ-р, історії та старожитностей Варшав. ун-ту. 1889 у С.-Петербур. ун-ті захистив доктор. дис. «Из истории Угрии и славянства в ХII в.» (С.-Петербург, 1889). Від 1899 – у С.-Петербурзі: від 1905 – зав. громад. архіву Мін-ва імператор. двору (після 1917 – 2-й відділ 1-ї секції Єдиного держ. фонду). Досліджував угор.-слов’ян. відносини. У кн. «Карпато-Дунайськие земли в судьбах славянства и в руських исторических изучениях» (С.-Петербург, 1905) подав періодизацію та характеристику істор. розвитку цього регіону. Автор дослідж. про славістів А. Будиловича, П. Кулаковського, М. Лавровського, В. Ламанського, Й. Первольфа, І. Філевича; опубл. матеріали, що стосуються життя і діяльності М. Карамзіна, В. Жуковського, Ф. Глінки, М. Гоголя, О. Пушкіна, зокрема «Пушкинский лицей» (С.-Петербург, 1911).

Пр.: Об изучении славянства: судьба славяноведения и желательная постановка его преподавания в университете и средней школе. 1901; Мадьяры. [Б. р.]; обидві – С.-Петербург.

Літ.: V. A. Frazev. K. J. Grot. Praha, 1935; Очерки истории исторической науки в СССР. Т. 2. Москва, 1960; Штакельберг Ю. И. Грот Константин Яковлевич // Славяноведение в дореволюционной России: Библиогр. слов. Москва, 1979.

І. Б. Матяш

Стаття оновлена: 2006