Грошова система - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грошова система

ГРОШОВА́ СИСТЕ́МА – форма організації грошового обігу, встановлена державою. Г. с. є однією з гол. ознак кожної держави, яка визначається її сусп. ладом і станом екон. розвитку. В основі Г. с. лежать: грош. одиниця, що виконує роль заг. еквівалента; масштаб цін; порядок і курс обміну нац. валюти на іноз.; держ. регулювання грош. обігу тощо.

Г. с. України сформувалася впродовж 1992–96. Її грош. одиницею є гривня, запровадження в обіг якої у вересні 1996 стало завершал. актом становлення нац. Г. с. Емісію грош. знаків здійснює НБУ як єдиний емісій. центр, що забезпечує регулювання всього грош. обігу України і несе відповідальність перед ВР за його стабільність. Випуск в обіг гривень та монет здійснюється шляхом кредитування комерц. банків і скуповування іноз. валюти. Закон «Про банки і банківську діяльність» допускає використання емісії грош. знаків і для покриття бюджет. дефіциту. Валют. курс гривні та порядок її обміну на ін. валюти встановлює НБУ, який організовує валют. ринок у державі та здійснює регулювання грош. обігу згідно з держ. грошово-кредит. політикою – складовою частиною держ. екон. політики України. Її засади на найближчу і віддалену перспективи розробляє НБУ, а затверджує – ВР (одночасно з прийняттям держ. бюджету). Директиви з грошово-кредит. політики передбачають (як осн. норматив. показник) гранич. розмір грош. маси в обігу, визначають методи її регулювання: здійснення дисконт. політики, операцій на відкритому ринку та регулювання норм обов’язк. резервів кредит. установ, що зберігаються в НБУ, який, у межах своєї компетенції, видає обов’язк. для всіх юрид. і фіз. осіб правила та ін. нормативні документи, що регулюють порядок грош. обігу. Для випуску грошей в обіг НБУ створює оборотну касу і резервні фонди грош. знаків (банкнот і монет).

А. С. Гальчинський

Стаття оновлена: 2006