Комендант Олег Юрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комендант Олег Юрійович

КОМЕНДА́НТ Олег Юрійович (21. 09. 1962, Донецьк) – графік, живописець. Син Ю. Коменданта. Чл. НСХУ (1993). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1986; викл. В. Звольсь­кий, І. Стаханов). Працював на Донец. худож.-вироб. комбінаті (1987–92). На твор. роботі. Учас­ник обл., всеукр. мист. виставок від 1986. Персон. – у Донецьку (1996–97), Бохумі (Німеччина, 1998). Осн. галузі – станк. живопис і графіка (пастель, ліногравюра, офорт, акватинта, літографія). Для творчості К. властиві багатоманітність тем та жанрів. Для пейзажів і натюрмортів характерна гармонійна колорист. гама. У портретах май­­стерне зображення індивід. рис особистості тематично поєднує з ретельно підібраними аксесуарами. Окремі роботи зберігаються у Донец. краєзн. музеї.

Тв.: графіка – «М. Жердєв», «Облич­чя майстра» (обидва – 1985), «За мирний космос», «Пробудження» (обидва – 1986), «Кіт на снігу», «Натюрморт із трояндою», «Натюрморт із фольгою», «Людина з болем» (усі – 1989), «Піво­нії», «Жоржини» (обидва – 1990), «Мої то­­полі й півники» (1993); серія «Віхи істо­рії» (1986); живопис – «Осінній мо­­тив» (1992), «В. В. Волик» (1994), «В. А. Во­­лик» (1995), «Діти Люфт» (1996), «Людина та кінь» (1997), «Народний артист СРСР М. Пуговкін» (2003); серії – «Моє Свято­гір’я» (2002), «Спогади про міс­­то Бо­­хум» (2005).

Літ.: Художники Донеччини: Альбом. Д., 2004; 2008; Прозоровский В. Олег Комендант: излучающий свет // Акцент Украины. 2006, 12 дек.

Г. І. Михальський

Стаття оновлена: 2014