Грудин Володимир Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грудин Володимир  Володимирович

ГРУ́ДИН Володимир Володимирович (27. 12(08. 01). 1893, Київ – 14. 11. 1980, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) – композитор, піаніст і педагог. Чл. СКУ (до 1941). Закін. Одес. (1921; кл. фортепіано К. Левенштейна, диригування – Й. Прибика) та Київ. (1923; кл. композиції Р. Ґлієра, фортепіано – С. Тарновського) консерваторії. Працював викл. цих консерваторій, водночас був диригентом опер. театрів Києва й Одеси. Після 2-ї світ. війни був викл. музики у Празі, Парижі, Нью-Йорку, згодом – в Укр. муз. ін-ті (Філадельфія). Початок творчої діяльності Г. позначений впливом символізму та імпресіонізму, зокрема музики О. Скрябіна. Надалі симпатії композитора схиляються до франц. імпресіоністів К. Дебюссі, М. Равеля, а трохи згодом – до т. зв. «шістки» (Л. Дюрей, Д. Мійо, А. Онеґґер, Ж. Орік, Ф. Пуленк, Ж. Тайфер). Кін. 20-х рр. позначений впливом на творчість композитора рос. школи, «могучої кучки», П. Чайковського. Г. звертається до нар. пісні. Муз. мова стає простішою, зокрема мелодика будується найчастіше на нар. мотивах або на близьких до них інтонаціях, що позначилося на низці вокал.-інструм. творів цього періоду. Значне місце у творчості Г. належить романсам. Перші романси написані на сл. В. Брюсова, К. Бальмонта, А. Ахматової. Згодом були створ. романси на тексти О. Пушкіна (1937, у 2-х ред. у супроводі фортепіано та у супроводі невеликого оркестру), В. Сосюри (1941) та ін.

Тв.: балет «Алла у дзеркалі» (за казкою Л. Керрола); для баритона з хором і оркестром – поема «Сон» (за Т. Шевченком); для симф. оркестру – симф. (1937), 3 сюїти (№ 1 – «Українська», № 2 – «Білоруська», № 3); для скрипки і фортепіано – 2 сонати, 4 поеми («На українські теми», «Екзотична», «Весняна», «Осіння»), «П’єса на молдавські теми» (1934); для голосу і фортепіано – 2 япон. сюїти (1926), вокал. цикли «Листи до поета», «Чому не смієшся», поема «Буревісник» (на сл. М. Горького, 1939); обробки нар. пісень.

Літ.: Флорін В. Два пушкінських романси // Рад. музика. 1937. № 6–7; Тихонова Т. М. Симфонія В. В. Грудина // Там само. 1938. № 5; Брескін О. Шевченко в романсах українських радянських композиторів // Там само. 1939. № 2; Соневицький І. Авторський концерт В. Грудина // Свобода. 1958, 14 лют.; Лагодинська-Залеська Г. Володимир Грудин // Овид. Буенос-Айрес, 1958. Ч. 1.

В. Д. Шульгіна, І. Ф. Бобришева

Стаття оновлена: 2006