Грудина Дмитро Якимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грудина Дмитро  Якимович

ГРУДИ́НА Дмитро Якимович (псевд. – Коваль; 10(22). 02. 1893, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 27. 10. 1937, Київ) – театральний критик, письменник, актор. Закін. Ніжин. уч-ще (1905). У 1912 переїхав до Києва. За членство у київ. групі РСДРП та за розповсюдження листівок був заарешт. і засудж. на 2 р. Від 1916 грав у аматор. трупах Ніжина разом з М. Заньковецькою. Деякий час виступав у трупі М. Садовського та Нар. театрі («Троїцький дім») у Києві. 1921 – реж. і актор Харків. рад. театру ім. Т. Шевченка. Від 1921 – у Ніжині: 1922 організував Держ. драм. студію ім. М. Заньковецької, яка повинна була готувати кадри для «зразкового драматичного театру» з класич. укр. та світ. репертуаром. 1923 переїхав до Харкова, де співпрацював з С. Пилипенком, В. Блакитним, А. Хмарою. Був ред. г. «Селянська правда» (1924), кер. Нар. укр. театру (1924–26, поставив п’єсу «Гетьман Дорошенко» та ін.), головою Всеукр. ком-ту Спілки працівників мист-ва (1928–30) та секр. літ. об’єдн. «Плуг» (1930–32). Не сприйняв новацій Леся Курбаса (зб. ст. «Декларація і маніфест», 1933) і різко виступив проти нього. Збирав матеріали до історії театру в Україні. Друкувався в ж. «Мистецька трибуна», «Сільський театр», «Театр», «Культработник». 1936 написав кіносценарій «Наталка Полтавка», який за політ. мотивами був заборонений. 20 травня 1937 заарешт. органами НКВС як один із кер. уявної націоналіст. орг-ції «Спілка націонал-демократів України». Розстріляний у Лук’янів. в’язниці. Реабіліт. 1989 (посмертно).

Тв.: Художнє читання. Х., 1927; Перший рейд. К., 1930; Український радянський театр за 15 років // Критика. Х., 1932. Ч. 11.

Літ.: Самойленко Г. В. Дмитро Грудина – театральний діяч і актор з творчого гніздечка М. Заньковецької // Ніжин. старовина. Ніжин, 2006. Вип. 2(5).

Г. В. Самойленко

Стаття оновлена: 2006