Грузинський Олександр Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грузинський Олександр  Сергійович

ГРУЗИ́НСЬКИЙ Олександр Сергійович (10 (22). 12. 1881, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 11. 01. 1954, Київ) – філолог, палеограф. Закін. Ніжин. г-зію (1903), Ун-т св. Володимира у Києві (1909), де був залишений для підготовки до професор. звання (до 1912), відвідував семінар В. Перетца (1907–12), склав іспити на ступ. магістра (1914). Працював викл. Київ. г-зії (1911–14); приват-доц. згаданого Ун-ту (1914–16); дир. Олександрів. грец. уч-ща (Ніжин, 1916–17); доц. та ординар. проф., деканом ф-ту соц. виховання Ніжин. ІНО (1918–25). Потім викладав у навч. закладах Харкова, Ленінграда (нині С.-Петербург), Києва. Чл. Т-ва Нестора-літописця, Т-ва любителів давньої писемності, Істор.-філол. т-ва в Ніжині. Вивчав давню літ-ру, зокрема автор праць «Пересопницкое Евангелие как памятник искусства эпохи Возрождения в Южной России в XVI веке» (1911), «Из истории перевода Евангелия в Южной России в XVI веке. Летковское Евангелие», «Западно-русский Торжественник XV-XVI в.» (усі – Київ), «Критические и палеографические заметки о Пересопницком Евангелии» (С.-Петербург; усі – 1912), «Методы палеографической критики памятников древнерусского языка» (К., 1914) та ін., а також літ-ру 17–19 ст. (твори Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, І. Величковського, П. Білецького-Носенка та ін.). Низку дослідж. присвятив творчості Т. Шевченка («Тарас Шевченко і народна освіта», 1919, «Тарас Шевченко в його відношенні до Ніжина та Ніжинщини», 1920; обидва – Ніжин), М. Гоголя («Основы Гоголевского мистицизма», К., 1915, «Мнимый портрет Гоголя-студента» // «Наше минуле», 1918 та ін.). Вивчав діалекти серед. смуги сучас. Черніг. обл. Заснував і очолював Нар. ун-т (1919) та Музей М. Гоголя (1913–16, 1919) при Ніжин. ІНО.

Літ.: Регушевський Є. С. Рукописи професора О. С. Грузинського // РЛ. 1970. № 10; Крекотень В. І. Київська поетика 1637 р. // Літ. спадщина Київ. Русі і укр. літ-ра 16–18 ст. К., 1981; Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжинська вища школа: Сторінки історії. Ніжин, 2005.

Г. В. Самойленко

Стаття оновлена: 2006