Грузін Валерій Леонідович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грузін Валерій  Леонідович

ГРУ́ЗІН Валерій Леонідович (07. 02. 1944, Київ – 11. 10. 1995, там само) – прозаїк. Чоловік Е. Басарії. Чл. СПУ (1979). Літ. премія ім. В. Короленка (1994). Закін. Літ. ін-т у Москві (1972). Працював референтом Київ. орг-ції СПУ; зав. відділу публіцистики ж. «Радуга». Писав інтелектуал. високоморал. прозу, в якій відчутна справжня духовність, глибина та ясність думки. Цикл автобіогр. оповідань «На дворе трава» (К., 1983) – про післявоєн. Київ і життя підлітків, у чиїх душах війна залишила глибокі рани. Виступав також як публіцист.

Тв.: Круг. 1976; Весной и летом. 1979; Большая вода. 1979; На ходовом мостике. 1985. Жажда. 1986; усі – Київ.

П. М. Перебийніс

Стаття оновлена: 2006