Грушевська (Шамрай) Ганна Сергіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грушевська (Шамрай) Ганна  Сергіївна

ГРУШЕ́ВСЬКА (ШАМРА́Й) Ганна Сергіївна (04. 04. 1869, с. Сестринівка Бердичів. пов. Київ. губ., нині Козятин. р-ну Вінн. обл. – 07. 08. 1943, Київ) – громадська діячка. Дочка Сергія, сестра Михайла і Олександра Грушевських, мати С. Шамрая. Закін. Владикавказ. жін. г-зію (Росія, 1887). У 1891 одружилась із офіцером В. Шамраєвим, мешкала у різних містах Кавказу. Через фактичний розпад шлюбу 1905 переїхала до Києва. Співпрацювала у часописах «Село», «Засів», «ЛНВ» (1909–12), була чл.-співроб. Істор. секції УНТ (1917–21), ред. вид-ва «Книгоспілка» (1920), Держ. вид-ва України (від 1921). Під прізвищем Шамрай опублікувала низку літературознав. та істор. статей і рецензій. У роки Визв. змагань 1917–21 – чл. УПСР; у 1919 – на поч. 1920 мешкала у м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.); працювала в Упр. поштово-телеграф. установ, перекладачкою у вид-ві Поділ. земства. У 1930 за поданням комісії з чистки апарату ВУАН звільнена з роботи. Під час нім. окупації Києва восени 1941 їй, як сестрі М. Грушевського, постановою міського голови призначена довічна пенсія. Померла через отруєння неякіс. їжею, була підпохована у могилу матері на Байковому цвинтарі. 1995 з ініціативи співроб. Історико-меморіал. музею М. Грушевського у Києві на надгробку матері вирізьблене її ім’я.

Літ.: Некролог // Нове Укр. слово. 1943. № 207; Верба І. Родина Грушевських в українській історичній науці 1920-х рр. // УІЖ. 1996. № 5; Панькова С. Сергій Шамрай: вибір шляху (Штрихи до біографії небожа і учня Михайла Грушевського) // УІ. 2002. Ч. 1–4.

ДА: ЦДІА у Києві, ф. 1235, оп. 1, спр. 20; спр. 278, арк. 54 зв.; спр. 283; спр. 284; спр. 943; спр. 1287.

С. І. Білокінь

Стаття оновлена: 2006