Грушевський Сергій Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грушевський Сергій  Федорович

ГРУШЕ́ВСЬКИЙ Сергій Федорович (07(19). 10. 1830, м. Чигирин Київ. губ., нині Черкас. обл. – 27. 01(09. 02). 1901, м. Владикавказ, Росія) – педагог, організатор народної освіти. Батько Михайла і Олександра Грушевських, Г. Грушевської (Шамрай). Навч. у Києво-Поділ. духов. уч-щі і Київ. духов. семінарії (1844–55), Київ. духов. академії (1855–59). Працював проф. словесності Полтав. (1859–60) і проф. по класу Святого Письма Київ. (1860–65) духов. семінарій. Одночасно займався етногр. та релігієзн. дослідж., частину з яких опублікував у тижневику «Руководство для сельских пастырей», зокрема «Остатки язычества в нашем простом народе» (1860, № 41), «По поводу простонародных примет в день нового года» (1862, № 1), «Крестные походы в русской церкви» (1863, № 46). Протягом 1865–68 працював у Царстві Польському: вчителем рос. мови та словесності Холм. русько-греко-уніат. г-зії (1865) і жін. греко-уніат. 6-клас. уч-ща (1866), Ломжин. чол. класич. г-зії (1868), інспектором Холм. рос. пед. курсів (1867). За станом здоров’я переїхав на Кавказ. Був учителем Кутаїс. класич. г-зії (1869–70), інспектором (1870–76) і дир. (1876–78) нар. уч-щ Ставропол. губ., дир. нар. уч-щ Терської обл. (1878– 1901). У 1884 отримав чин дійсного стат. радника. Під час роботи на Кавказі організовував сільс. і козац. громади для буд-ва шкіл й утримання вчителів; з метою створення належ. рівня шкільництва й підвищення пед. кваліфікації персоналу проводив учител. з’їзди і пед. курси; при дирекції нар. уч-щ у Владикавказі заснував пед. музей. Обстоював світський характер нар. освіти. Автор низки метод. посібників і підручників для шкіл, зокрема «Первой учебной книги церковно-славянского языка» (К., 1872), яка понад 30 разів перевидавалася у Києві та Москві. Відіграв значну роль у становленні патріот. світогляду свого старшого сина Михайла (водночас застерігав його від політ. діяльності). Частину спадщини заповів на заснування іменних стипендій в Києво-Поділ. духов. уч-щі й Київ. духов. семінарії, а також на буд-во й утримання нар. уч-ща у Києві або Владикавказі. Спадкоємці обрали київ. околицю Куренівку, де збудували школу (нині вул. Фрунзе, № 164), яка протягом 1911–14 і від 1915 до встановлення рад. влади носила ім’я Г. Похов. на 1-му міському (заг.) кладовищі Владикавказа, перетвореному на поч. 1960-х рр. у Комсомол. парк (могила не збереглася).

Літ.: Грушевський М. Сергій Федорович Грушевський: Некролог // ЛНВ. 1901. Т. 13, ч. 2; Ковалинский В. Училище Грушевского // Меценаты Киева. К., 1998; Кучеренко М. Сергій Грушевський: науковець, освітянин і громадянин // УІ. 2004. № 1–2.

М. О. Кучеренко

Стаття оновлена: 2006