Грюнер Макс Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грюнер Макс  Миколайович

ГРЮ́НЕР Макс Миколайович (18. 12. 1868, Таллінн – грудень 1945, Сх. Казахстан) – вчений-генетик, селекціонер. Д-р біол. н. (1938), проф. (1927). Закін. Петров. с.-г. академію (Москва, 1893). Працював агрономом у Смолен. губ. (Росія, 1893–1906). Відтоді мешкав у власному маєтку в Україні, де заклав розсадник і плодовий сад; від 1921 вчителював. 1924 перебував у наук. відрядженні в Німеччині з метою вивчення орг-ції цукр. пром-сті. Після повернення заарешт. 1925 звільн. Відтоді працював н. с. Мліїв. дослід. станції садівництва (Городищен. р-н, нині Черкас. обл.); від 1927 – зав. каф. генетики і селекції, згодом – каф. плодівництва Уман. плодово-ягід. ін-ту; водночас брав участь в орг-ції Ін-ту плодівництва і ягід. культур (нині Ін-т садівництва УААН, Київ). 1934 заарешт. вдруге, однак завдяки клопотанням М. Вавилова звільн. з ув’язнення. Від 1935 працював зав. відділу плодівництва та в. о. заст. дир. з наук. роботи, від 1937 – зав. лаб. плодових культур Майкоп. відділ. Всесоюз. ін-ту рослинництва (РФ); від 1939 – проф., зав. каф. плодівництва Краснодар. с.-г. ін-ту (РФ). 1941 через нім. походження депортований у Сх. Казахстан.

Пр.: К вопросу о мелком кредите. Дорогобуж, 1899; Семеноводство важнейших хлебных растений и сахарной свеклы. К., 1927; Задачи и методы работ по селекции плодовых и ягодных пород // Тр. Всесоюз. исслед. ин-та южного плодового и ягод. хоз-ва. К., 1931. Т. 8.

Літ.: Грюнер Макс Николаевич // Садоводы-ученые России. Орел, 1997; Шеуджен А. Х., Харитонов Е. М., Бондарева Т. Н. На службе земли Кубанской. Майкоп, 1999.

В. К. Чумаченко

Стаття оновлена: 2006