ГУ́БАЛЬ Бог­дан Іванович (18. 01. 1952, с. Хащоване Сколів. р-ну Львів. обл.) — майстер художнього текс­тилю. Заслужений діяч мистецтв України (2001). Член НСХУ (1990). Закін. Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1978; викл. М. Вендзилович, М. Курилич, В. Овсійчук). Працював 1978–84 на Татар. твор.-вироб. комбінаті (Казань, РФ), одночасно — викладач Казан. худож. училища; від 1984 — художник Івано-Фр. худож.-вироб. комбінату. 1996–2003 — голова Івано-Фр. організації НСХУ. Працює у галузях класич. гладко­ткан. та екс­перим. текс­тилю (гобелен, обʼємна текс­тил. пластика, ін­сталяції, фігурат. та формал. композиції), графіки. Від 1979 — учасник обл., респ., всесоюз. та між­нар. мистецьких ви­ставок. Персон. — в Івано-Франківську (1986–87, 1991–92, 1996–2001), Коломиї (Івано-Фр. обл., 1992), Харкові (1996), Хмельницькому (1997), Києві (2000), Тернополі, Луцьку, Збаражі (Терноп. обл.), Рівному (усі — 2001), Сімферополі (2004). По-сучасному інтер­претує нар. традицію площин­но-декор. виріше­н­ня зображе­н­ня. Гобелени від­значаються високою живопис.-пластич. культурою, засвідчують пошуки митцем влас. корі­н­ня, прагне­н­ня осмислити правічну духовність українського народу. У роботах органічно по­єд­нано колорист. абстракції з умов. фігуратив. зображе­н­нями, новатор. під­хід до матеріалу з глибин. ро­зумі­н­ням нац. традицій, що до­зволяє створювати екс­пресивні твори нового звуча­н­ня. Роботи зберігаються в МУНДМ, Івано-Фр. та Рівнен. крає­знав. музеях, Пере­яслав-Хмельн. істор.-культур. заповід­нику, Хмельн. музеї сучас. укр. мистецтва, Казан. музеї образотвор. мистецтва (РФ), Музеї ім. Т. Шевченка у Він­ніпезі (Канада).