Губанов Яків Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Губанов Яків  Іванович

ГУБА́НОВ Яків Іванович (08. 01. 1954, Київ) – композитор, музикознавець. Канд. мистецтвознавства (1983), доц. (1987). Чл. НСКУ (1979). Навч. у Київ. (1970–73; кл. композиції А. Штогаренка), закін. Моск. консерваторію (1976; кл. композиції О. Пірумова). 1979–98 викладав теорію музики у Нац. муз. академії (Київ). Від 1998 – муз. консультант Фільмоархіву Гарвард. ун-ту у Кембриджі (шт. Массачусетс, США). Досліджує творчу спадщину Д. Шостаковича, І. Стравінського, П. Чайковського та ін.

Пр.: Деякі особливості гармонії Шостаковича // УМ. 1979. Вип. 14; До питання систематизації сучасної акордики // Пит. методології рад. теор. музикознавства. К., 1982.

Тв.: для симф. оркестру – 6 симф. (1977–85), Концерт для скрипки з оркестром (1990), «Гімн» (1992); для фортепіано – соната (1975), сюїта (1977); для органа і струн. інструментів – «Чакона і Фантазія» (1981); для баяна – «Токата» (1980), «Українська рапсодія» (1983); романси, музика для джаз. і рок-ансамблів.

А. І. Муха

Стаття оновлена: 2006