Губар Олександр Іванович
ГУ́БАР Олександр Іванович (07. 09. 1922, с. Ярошiвка, нині Ромен. р-ну Сум. обл. — 15. 09. 2003, Сімферополь) — лiтературознавець. Канд. фiлол. н. (1955). Член НСПУ (1948). Навч. у Київ. університеті (1939–41). Під час 2-ї світової війни учителював в Узбекистані. Закiн. Чернiв. університет (1946). Відтоді працював у ньому викл.; від 1962 — у Сімфероп. пед. інституті (нині Таврій. університет): від 1993 — професор кафедри укр. літ-ри. Досліджував історію укр. літ-ри, творчість класиків та сучас. укр. письменників, зокрема вихідців із Криму. Г. — відомий тичинознавець; автор низки статей про крим. та кримськотатар. шевченкіану, серед них: «Кобзар у країні Гарібальді» // «Крим. світлиця», 1995, 24 трав.; «Кримська стежина на Тарасову гору» // «Чорномор. хвиля», Сф., 1995; «Къучакълашынъ, меним къардашларым...» («Обнімітесь, брати мої...») // «Узакъ ве якъын Шевченко» («Далекий і близький Шевченко», Сф., 1999) та ін. Сприяв зміцненню укр. та кримськотатар. літ.-культур. звʼязків.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Павло Тичина: Літ. портрет. К., 1958; 1961; Лiтературна Буковина. К., 1966 (співавтор); Павло Тичина: Літ.-крит. нарис. К., 1981; Павло Тичина: Семiнарiй. К., 1984 (співавтор); Сучасні українські письменники Криму: Навч. посіб. Сф., 1993; 1997; Чорноморська хвиля: Посіб. з укр. літ-ри. Д., 1994; 1995; Мы — звезды одного неба: К 185-летию со дня рожд. Т. Г. Шевченко // Крым. изв. 1999, 5 марта; Остап Вишня сміється. Сф., 2000; Шевченковский «Кавказ» на четырех языках // Крым. газ. 2001, 15 мая.; Лiт.: Мельничук Б. І. Кримський буковинець // Буковина. 1997, 3 верес.; Кононенко Д. А. А в серці ж вашім юному поезії вогонь // КСв. 1997, 5 верес.; Гуменюк В. И. Его дух остался с нами // ГК. 2004, 7 сен.; Мельничук Б. Літературознавчі обрії Олександра Губаря // СіЧ. 2005. № 9.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
