Губар Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Губар Олександр  Іванович

ГУ́БАР Олександр Іванович (07. 09. 1922, с. Ярошiвка, нині Ромен. р-ну Сум. обл. – 15. 09. 2003, Сімферополь) – лiтературознавець. Канд. фiлол. н. (1955). Чл. НСПУ (1948). Навч. у Київ. ун-ті (1939–41). Під час 2-ї світ. війни учителював в Узбекистані. Закiн. Чернiв. ун-т (1946). Відтоді працював у ньому викл.; від 1962 – у Сімфероп. пед. ін-ті (нині Таврій. ун-т): від 1993 – проф. каф. укр. літ-ри. Досліджував історію укр. літ-ри, творчість класиків та сучас. укр. письменників, зокрема вихідців із Криму. Г. – відомий тичинознавець; автор низки статей про крим. та кримськотатар. шевченкіану, серед них: «Кобзар у країні Гарібальді» // «Крим. світлиця», 1995, 24 трав.; «Кримська стежина на Тарасову гору» // «Чорномор. хвиля», Сф., 1995; «Къучакълашынъ, меним къардашларым...» («Обнімітесь, брати мої...») // «Узакъ ве якъын Шевченко» («Далекий і близький Шевченко», Сф., 1999) та ін. Сприяв зміцненню укр. та кримськотатар. літ.-культур. зв’язків.

Пр.: Павло Тичина: Літ. портрет. К., 1958; 1961; Лiтературна Буковина. К., 1966 (співавт.); Павло Тичина: Літ.-крит. нарис. К., 1981; Павло Тичина: Семiнарiй. К., 1984 (співавт.); Сучасні українські письменники Криму: Навч. посіб. Сф., 1993; 1997; Чорноморська хвиля: Посіб. з укр. літ-ри. Д., 1994; 1995; Мы – звезды одного неба: К 185-летию со дня рожд. Т. Г. Шевченко // Крым. изв. 1999, 5 марта; Остап Вишня сміється. Сф., 2000; Шевченковский «Кавказ» на четырех языках // Крым. газ. 2001, 15 мая.

Лiт.: Мельничук Б. І. Кримський буковинець // Буковина. 1997, 3 верес.; Кононенко Д. А. А в серці ж вашім юному поезії вогонь // КСв. 1997, 5 верес.; Гуменюк В. И. Его дух остался с нами // ГК. 2004, 7 сен.; Мельничук Б. Літературознавчі обрії Олександра Губаря // СіЧ. 2005. № 9.

Ю. У. Кандимов , М. Я. Вишняк

Стаття оновлена: 2006