Губарев Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Губарев Олександр  Іванович

ГУ́БАРЕВ Олександр Іванович (01. 09. 1926, Дніпропетровськ) – графік і живописець. Батько М. Губаревої. Акад. НАМУ (2009). Нар. художник України (1993). Чл. НСХУ (1960). Закін. Київ. худож. ін-т (1955; викл. В. Касіян, О. Пащенко, І. Плещинський). Працює у галузях станк., книжк. і журнал. графіки, акварел. живопису, екслібрисів. 1955–61 – співроб. худож. відділу ж. «Україна»; одночасно – ілюстратор ж. «Дніпро», «Зміна», «Ранок», «Всесвіт», «Рад. жінка», «Малятко», «Барвінок» (бл. 500 малюнків). Від 1956 – у вид-вах «Дитвидав», «Молодь», «Веселка», «Муз. Україна». Серед проілюстров. книг – твори Н. Забіли («Рідний Київ», 1957), Т. Шевченка («Зацвіла в долині...», 1969; «Тече вода з-під явора», 1970), О. Білаша («Любіть Україну», 2000; усі – Київ). Голова бюро секції графіки Київ. орг-ції СХУ (1974–88). Учасник всесоюз. (від 1955), респ. (від 1956) та закордон. (від 1964) мист. виставок. Персон. – у Києві (1968, спільно з О. Рапай; 1983, 1997, 2000–03, 2006), Львові, Луцьку, Ужгороді, Чернівцях, Черкасах, Кременчуці, Дніпропетровську, Сімферополі (усі – 1968–70), Торонто (1969), Дніпропетровську (1983), Сумах (1984), Кіровограді, Херсоні, Миколаєві, Чернівцях, Тернополі (1986–88). Штрих ліногравюр підпорядковано ритмічній, майже орнам. системі зі збереженням пластичності форми. Співвідношення чорного й білого – не світлотінь, а колористич. ритм. Роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка, Донец., Запоріз., Одес., Полтав., Севастоп., Харків. ХМ.

Тв.: серії ліногравюр – «Народні балади Закарпаття» (1966), «Українські пісні про кохання» (1967), «Карпати» (1971), «Людина і праця» (1972), «Зустріч з Югославією» (1977), «Мотиви Києва» (1982), «Незабутнє» (1985), «За мотивами “Кобзаря” Т. Шевченка» (1989), «Золоті ворота» (1990), «Легендарні вершники» (1991), «Київ історичний» (1993), «Знаки війни», «Б. Хмельницький» (обидві – 1995), «Чорнобильська Мадонна» (1996), «Силуети Львова» (1997), «Алегорії» (1998); серії акварелей – «У Бурятії» (1976), «По Молдавії» (1980), «По Болгарії» (1981) «Край Хабаровський» (1982), «По Камчатці» (1988), «Острів Сахалін» (1991); живописні серії – «Нейлонова дівчина» (1962), «Карпатська балада» (1967), «Рожева модель» (1971), «Острів Діксон» (1995), «Я обіймаю Вас (Пам’яті С. Параджанова)» (1999), «Хакасія. Свідки минулого» (2000), «Чорногора», «Верхня Сванетія» (обидві – 2006); «Карпатська казка» (1964), «Цвіт папороті» (1967), «Молоді з Ясиня» (1972), «Блакитний день» (1983), «Наречені з Космача» (1989), «Ранок на Старокиївській горі» (1992), «Осіння Ворохта» (2002), «Острів Ітуруп. Вулкан “Б. Хмельницький”» (2003), «У Києві осінь» (2005).

Літ.: Олександр Губарев: Альбом. К., 1967; Олександр Губарев. Графіка: Каталог виставки. К., 1986; Підгора В. Сувора простота поетичної думки // ОМ. 1987. № 1; Александр Губарев: Каталог выставки. Москва, 1991; Велігоцька Н. Перетин мистецьких доль. Художник О. Губарєв // Артпанорама. 2001. № 4(9); Нестеренко П. Поезія графіки Олександра Губарєва // Істор. календар. К., 2003.

В. П. Підгора , Н. І. Велігоцька

Стаття оновлена: 2016