Губергріц Олександр Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Губергріц Олександр  Якович

ГУБЕРГРІ́Ц Олександр Якович (09(22). 01. 1912, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 16. 02. 1989, Донецьк) – лікар-гастроентеролог. Чоловік Б. Боревської, дід Н. Губергріц. Д-р мед. н. (1944), проф. (1946). Засл. діяч н. Удмурт. АРСР (1958). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1980). Закін. Дніпроп. мед. ін-т (1932). У 1935–41 – доц. Київ. мед. ін-ту; 1945–54 – зав. каф. пропедевтики внутр. хвороб, 1954–60 – зав. каф. шпитал. терапії Іжев. мед. ін-ту (РФ). Від 1960 – зав. каф. факультет. терапії Донец. мед. ін-ту. Вивчав захворювання жовч. шляхів, підшлунк. залози, печінки. Описав синдром рефлектор. стенокардії при захворюваннях органів травлення, больову точку при хроніч. панкреатиті.

Пр.: Внутренняя патология боевой травмы. Москва, 1946; Алиметрарная дистрофия. Москва, 1948; Диагностика болезней крови и кроветворных органов. Ижевск, 1956; Диагностическое значение лабораторных исследований. Москва, 1960; Болезни желчных путей. Москва, 1963; Неотложная терапия. К., 1966; Лекарственные растения Донбасса. Д., 1966 (співавт.); Непосредственное исследование больного. Москва, 1972; Внутрішні хвороби: Підруч. К., 1977 (співавт.).

Є. М. Дорохова

Стаття оновлена: 2006