ГУ́БЕРСЬКИЙ Леонід Васильович (04. 10. 1941, м. Миргород Полтав. обл.) — філософ. Доктор філософських наук (1992), професор (1989). Член-кореспондент АПНУ (1995), академік НАНУ (2003). Герой України (2009). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (1999) і 4-го (2004) ступ., орден Свободи (2013). Державні нагороди Італії, Португалії, Болгарії. Над­звичайний і повноважний посол України (2001). Премія ім. Д. Чижевського НАНУ (2003). Закінчив Київський університет (1969), де від­тоді й працює: доцент, професор кафедри філософії гуманітар. факультетів, від 1994 — завідувач кафедри галузевої соціології, від 1997 — завідувач кафедри філософії гуманітарних наук; одночасно — за­ступник декана філософського факультету (1978–80), проректор з між­народних звʼязків (1982–88) та на­вчальної роботи (1988–94), директор Ін­ституту між­народних від­носин (1994–2008), ректор (2008–21 ), від 2021 — радник ректора. 1976–78 — викладач-консультант Центрального університету Республіки Куба. Досліджує соціальну філософію, методологію ідеологічних процесів, формува­н­ня наукового світо­гляду. Голова Наук.-метод. ради з про­блем між­народних від­носин, Фахової ради гуманітарних і соціальних наук Державної акредитаційної комісії (1996– 2003) Міністерства освіти і науки України. Віце-президент товариства «Зна­н­ня». Голова редколегії ж. «Вісник Київського університету. Між­народні від­носини». За ред. Г. ви­дано дослідже­н­ня «Філософія політики» (у 6-ти т., К., 2003–04).