Васильєв Володимир Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Васильєв Володимир Петрович

ВАСИ́ЛЬЄВ Володимир Петрович (08. 01. 1948, м. Білгород-Дністровський Одес. обл.) – графік. Чоловік Т. Баленко. Чл. НСХУ (1994). Закін. Київ. відділення Укр. полігр. ін-ту у Львові (1988; викл. Б. Валуєнко, О. Мікловда). Гол. художник ж. «Київ» (від 1978); видавн. дому «K. M. Academia» Києво-Могилян. академії (від 1993). Від 1998 – у США. Працює у галузях живопису та книжк. графіки. Учасник респ. худож. виставок від 1977. Автор мистецтвознав. дослідж. «Загарував мене сей образ на весь вік» («Київ», 1988, № 7), іл. та обкладинки до кн. «Лісова пісня» Лесі Українки (К., 1988).

Тв.: серії графіч. робіт – «Веснянки» (1994), «Весняний струмок» (2004); пам’ят. знак «10-річчя Чорнобиля» (1996); іл. до кн. – Лесі Українки, П. Загребельного, І. Дзюби, Б. Антоненка-Давидовича, М. Грушевського, Є. Гуменної; «Затемнення» (1988), «Знак біди» (1989), «Бабин Яр», «Наприкінці вересня», «Ветеран війни» (усі – 1991), «Протистояння» (1992), «Весна», «Падіння», «Пробудження», «Весна», «Рух» (усі – 1993), «Інь та Янь» (1994), «Боги Тірогети» (1997), «Терра інкоґніта», «11 вересня» (обидва – 2001), «Міфи» (2002), «Плач гітари», «Козак Мамай» (обидва – 2003), «Телець» (2004), «Пан» , «Мобіл» (обидва – 2005).

П. В. Нестеренко

Стаття оновлена: 2005