ВАСИ́ЛЬЄВ Всеволод Вікторович (28. 02. 1935, м. Воронеж, РФ — 05. 07. 2021, Київ) — фахівець у галузі електрон­ного і математичного моделюва­н­ня. Доктор технічних наук (1972), професор (1974), член-кореспондент НАНУ (1982). Заслужений діяч науки УРСР (1985). Премія ім. С. Лебедєва АН УРСР (1988). Закін. Таганроз. радіотех. ін­ститут (РФ, 1958). Працював в Ін­ституті кібернетики АН УРСР (1959–71): від 1966 — завідувач від­ділу моделюва­н­ня задач оптимал. планува­н­ня; Ін­ституті електродинаміки АН УРСР (1971– 81): завідувач від­ділу синтезу моделювал. ланцюгів; від 1981 — в Ін­ституті про­блем моделюва­н­ня в енергетиці НАНУ (усі — Київ): від 1988 — керівник від­діл. гібридних моделювал. та керувал. систем в енергетиці. За сумісн. від 2000 — завідувач кафедри електротехніки та світлотехніки Нац. авіац. університету. Наукові дослідже­н­ня: синтез електрон. мереж з наперед за­даними властивостями, матем. моделюва­н­ня динаміч. систем, створе­н­ня електрон. моделей оптимізації, керува­н­ня енергет. мережами. Брав активну участь у створен­ні моделювал. машин ЕМСС-7, ЕМСС-7М.