Васильєв Микола Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Васильєв Микола Семенович

ВАСИ́ЛЬЄВ Микола Семенович (04(16). 12. 1876, Миколаїв – 1955) – фахівець у галузі математики і механіки. Проф. (1946). Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1900). Відтоді до 1909 викладав математику в Одес. чол. г-зії № 5; 1909–12 – викл. вищої математики Микол. інж. військ. уч-ща (Петроград). Від 1912 – приват-доц., від 1917 – доц. каф. приклад. математики Новорос. ун-ту; водночас 1915–20 викладав теор. механіку на Одес. вищих жін. курсах. Проводив дослідж. з вихрової теорії руху рідини та газу. За цикл робіт з цієї тематики – «О движении бесконечного ряда круговых вихревых колец одинакового радиуса, имеющих общую ось» (опубл. 1916 у «Зап. Новорос. ун-та») отримав ступінь магістра механіки (1917). Після реорганізації Новорос. ун-ту – проф. Фіз.-мат. ін-ту (1920– 21), ІНО (1920–30) та Фіз.-хім.-матем. ін-ту (1930–33); водночас – проф. Одес. політех. ін-ту (1918–28). Після відновлення Одес. ун-ту – зав. каф. теор. механіки ун-ту (1933–41, 1944– 53) та Одес. індустр. ін-ту (1936–40). Вивчав теорію вихорів, структуру та кінематику механізмів. Розробив аналіт. теорію нескінченно тонких вихорів у рідині. У роботі «Циркуляция скорости и объяснение при ее помощи некоторых явлений» (1922) узагальнив теорему Б’єркнеса про зміну циркуляції швидкості вздовж рідин. контуру L у випадку, коли контур знаходиться в русі або спокої відносно частинок рідини. Робота «Движение жидкости, направляемое винтовым вихрем» (1926) була останньою із серії робіт з вихрової теорії. Дослідж. методів побудови плоских та просторових механізмів знач. мірою відображені у пр. «Основы построения механизмов» (1938). Сформулював теорему про перестановку умов зв’язку одних точок системи на інші і використав її для перетворення механізмів.

Літ.: Одесский политехнический институт: Краткий истор. очерк (1918–1968). К., 1968; Професори О(Н)У.

Н. С. Тахтарова

Стаття оновлена: 2005