Васильківка
ВАСИЛЬКІ́ВКА — селище міського типу Дніпропетровської області, райцентр. Знаходиться на р. Вовча (притока Самари, бас. Дніпра), за 5 км від залізнич. ст. Улянівка та за 95 км на Пд. Сх. від обл. центру. Має автобусне сполучення з містами Синельникове, Дніпропетровськ та смт Чаплине. Площа 9,6 км2. Насел. 12 111 осіб (2001, складає 94,9 % до 1989), переважно українці. На місці В. на поч. 18 ст. стояв козац. зимівник. Після ліквідації 1775 Запороз. Січі ці землі заселила група козаків, до яких приєдналися згодом їх родини. Назва В. повʼязана з іменем першого поселенця Василя Покваліпта. У 1781 у ній проживало бл. 750 осіб, 1801 — 1,2 тис. осіб, 1859 — 4,3 тис. осіб, 1914 — 12 тис. осіб. Жителі с-ща постраждали від голодомору 1932– 33. Від 1923 — райцентр. Від 18 жовтня 1941 до 17 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1957 — смт. Гол. підприємства: ВАТи — «Агропромтехніка», «Пресвузол»; ТОВ «Кварцит», цех з виробництва твердих сирів акц. компанії «Придніпровський», ЗАТ «Васильків. комбікорм. завод». У В. — 3 заг.-осв. та муз. школи, 2 дитсадки, ПТУ, лікарня, Будинок культури, 2 б-ки, Васильківський краєзнавчий музей, ДЮСШ; готель; парк. Виходить рай. г. «Васильківський вісник». Діє реліг. громада УПЦ МП. Побл. В. розташ. кургани кочовиків (11–13 ст.). Видатні уродженці: чл.-кор. НАНУ М. Гончаренко, науковець-економіст П. Кривень, д-р мед. н. Ю. Больбот, д-р істор. н. І. Слинько; хорові диригенти Л. Бутенко та В. Варакута; художники Г. Гаркуша та В. Шаламов; Герої Рад. Союзу М. Гаркуша, Г. Гесь, І. Литвин. У с-щі встановлено меморіал воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 