Васильківський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Васильківський район

ВАСИЛЬКІ́ВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у центральній частині Київської області. Утвор. 1923. Мешканці В. р. потерпали від голодомору 1932–33. Пл. 1,2 тис. км2. Насел. (без м. Васильків) 70 705 осіб (2001, складає 88,5 % до 1989), переважно українці. Райцентр – місто обл. підпорядкування Васильків. У складі р-ну с-ща міського типу Глеваха, Гребінки, Калинівка, Дослідницьке та 67 сільс. насел. пунктів. Тер. В. р. перетинає залізнична магістраль Пд.-Зх. залізниці та автомагістраль Київ–Одеса, магістрал. газопроводи, сітка автомобіл. доріг з твердим покриттям, яка становить 589,7 км. Р-н знаходиться у лісостеп. та поліс. зонах, у межах Придніпров. височини, на Київ. плато. Рівнини чергуються з гористою місцевістю. Пл. лісових насаджень 17 тис. га, переважають дуб, граб, клен, береза, акація, сосна. На тер. р-ну розташ. Дзвінківський заказник та Калинів. лісництво. Корисні копалини: керамічна й цегел. глини, буд. піски й граніти, які мають пром. значення і використовуються в буд. пром-сті р-ну. В. р. належить до недостатньо вологої, теплої агрокліматич. зони. Річки бас. Дніпра: Стугна, Унава, Ірпінь. Створ. 179 ставків, заг. пл. водного дзеркала 6 тис. га. Осн. типи ґрунтів: чорноземи малогумусні глибокі (80 % пл. р-ну), темно-сірі опідзолені і сірі лісові, є лучні й болотні ґрунти. Васильківщина – потуж. с.-г. регіон з розвинутою пром-стю. В. р. спеціалізується на вирощуванні зернових, зокрема й озимої пшениці, ярого ячменю, вівса; цукр. буряків. Тваринництво має м’ясо-молоч. напрямок. Пл. с.-г. угідь 89,3 тис. га, з них орної землі – 76,2 тис. га. С. госп-вом займається 37 підпр-в різних форм власності та господарювання. У заг. структурі пром. продукції найбільшу питому вагу (49,8 %) складає вироб-во цукру. Гол. пром. підпр-ва: ВАТи – «Київхімременерго», «Київметалопром», «Цукропроммеханізація», «Цукроенергосервіс», «Агропрогрес», «Гребінки-Хлібопродукт», «Саливонківський цукровий завод». У р-ні 36 заг.-осв. шкіл, 2 гімназії, дит. будинок змішаного типу, 16 дошкіл. закладів; 5 лікарень, 10 поліклінік та амбулаторій, 41 фельдшер.-акушер. пункт; рай. Центр дит. творчості, 43 клуби, 52 б-ки, 4 школи естет. виховання; 20 спорт. залів, 2 ДЮСШ, 5 спорт. клубів; музей; готель; відділ. 7-ми банків; парк культури і відпочинку. Виходить г. «Життя і слово». Реліг. громади: 23 – УПЦ КП, УГКЦ, 33 – УПЦ МП, 5 – євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. Пам’ятка арх-ри – Онуфрієвська церква (1706, с. Липовий Скиток). Археол. пам’ятки: оборонні вали 11 ст. (тер. сіл Погреби та Барахти), кургани «Чортуха», «Переп’ятиха» та «Три брати» (5–3 ст. до н. е., побл. сіл Погреби та Мар’янівка). Видат. уродженці р-ну: д-ри мед. н. П. Ковальський (с. Барахти) та М. Лісяний (с. Лосятин), д-р хім. н. Н. Давиденко (с. Ковалівка), д-р тех. н. А. Ліпец (с. Саливонки); правозахисник Ю. Литвин (с. Ксаверівка); співак, нар. арт. СРСР І. Козловський (с. Мар’янівка), нар. арт. України М. Прядченко (с. Вінницькі Стави); письменник Ю. Петренко (с. Барахти), поетеса Л. Таран (смт Гребінки); спортсмен П. Базюченко (с. Ковалівка); Герої Рад. Союзу К. Кошман (с. Велика Бугаївка), П. Понежда (с. Кожухівка) та ін. У р-ні встановлено погруддя реліг. і громад. діяча П. Могили (с. Ковалівка), двічі Героїв Соц. Праці О. Диптан (с. Кодаки) та С. Виштак (с. Лосятин).

Н. Г. Булуй, В. А. Клименко

Стаття оновлена: 2005