Василько Василь Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Василько Василь Степанович

ВАСИ́ЛЬКО Василь Степанович (справж. – Миляєв; 26. 03(07. 04). 1893, с. Бурти, нині Шполян. р-ну Черкас. обл. – 18. 03. 1972, Одеса) – режисер, актор, педагог, театрознавець. Чоловік Л. Гаккебуш. Нар. арт. СРСР (1944). Держ. нагороди СРСР. Навч. в Ун-ті св. Володимира (1913–15) та в режисер. лаб. «Березоля» (1922–26) у Києві. Дебютував 1912 в Києві у Театрі М. Садовського. Працював у Т-ві укр. артистів під кер-вом І. Мар’яненка з участю М. Заньковецької та П. Саксаганського (1915–16), Молодому театрі (Київ, 1918–19), «Кийдрамте» (1920–21), «Березолі» (1922– 26), очолював Одес. (1926–28, 1939–41, 1948–55), Харків. Червонозавод. театр (1928–33), Сталін. (нині Донецьк, 1933– 39), Львів. ім. Лесі Українки (1941), Чернів. ім. О. Кобилянської (1943–48) укр. муз.-драм. театри. В. як реж. притаманне поєднання традицій укр. театру корифеїв з пошуками нових театр. форм. Пед. діяльність почав 1929 у Харків. муз.-драм. ін-ті; при всіх театрах, які очолював, організовував студії. Серед учнів – В. Галицький, В. Добровольський, В. Довбищенко, Б. Оселедчик, Є. Пономаренко. У передмові до зб. спогадів «Лесь Курбас» (К., 1969), яка вийшла за його редакцією, В. першим узагальнив творчі досягнення і пошуки театру «Березіль». В. – один із засн. театр. музею в Києві (1923, нині МТМК України).

На могилі В. споруджено пам’ятник (1973, скульптор М. Степанов). Його портрети створили художники А. Петрицький, В. Меллер, М. Жук та ін.

Пр.: Спогади про Л. Ліницьку // Любов Павлівна Ліницька. К., 1957; В. Ф. Левицький. К., 1958; Микола Садовський та його театр. К., 1962; Фрагменти режисури. К., 1967; Театру віддане життя. К., 1984; Інсценізації. К., 1987; У «Молодому театрі» // Молодий театр. Генеза. Завдання. Шляхи. К., 1991.

Вистави: «За двома зайцями» М. Старицького (1925), «97» М. Куліша (1927), «Диктатура» І. Микитенка (1929), «Ревізор» М. Гоголя (1934, також ролі Городничого, Йосипа), «Васса Желєзнова» М. Горького (1937), «Макбет» (1938), «Віндзорські витівниці» (1941) В. Шекспіра, «Земля» за О. Кобилянською (1947), «Калиновий гай» О. Корнійчука (1950), «Гайдамаки» за Т. Шевченком (1961), «Угрюм-ріка» за В. Шишковим (1962), «Одна дівчина і тисячі закоханих» за Р. Чандрою (1965), «Тіні забутих предків» за М. Коцюбинським (1969).

Ролі: Шельменко, Шпак («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Усай («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Бублик («Платон Кречет» О. Корнійчука).

Літ.: Андреев А., Вихрев В. В. С. Василько, народный артист СРСР. К., 1949; Кравчук П. І. В. С. Василько – режисер. К., 1980; Недзвідський А. В. Василь Василько. К., 1981.

В. Т. Габелко

Стаття оновлена: 2005