Конформна геометрія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Конформна геометрія

КОНФО́РМНА ГЕОМЕ́ТРІЯ – розділ геометрії, що вивчає властивості незмінних під дією конформних перетворень фігур, тобто неперервних відображень, які зберігають форму нескінчен­­но малих фігур. Осн. інваріантом К. г. є кут між напрямами. Фактично, К. г. – це геометрія, визначена в евклід. просторі, доповненому однією нескінченно віддаленою (невластивою) точкою з фундам. групою точк. перетворень, які відображають сферу в сферу. Зазначений прос­­тір (позначають Mn, n – розмірність евклід. простору) називають конформ. простором, а фун­­дам. групу – групою конформ. перетворень. У двовимір. випад­­ку замість сфер розглядають ко­­ла. Якщо ж n ≥ 3, то перетворен­­ня, які переводять сфери в сфе­­ри, вичерпують усі перетворен­­ня, що зберігають кути (теорема Ліувілля). При n = 2 група таких перетворень є ширшою. Будь-яке перетворення з фундам. групи К. г. – композиція скінченної кількості рухів, подібних перетворень та інверсій. Фундам. група К. г. площини М3 ізоморфна деякій підгрупі проектив. групи, а саме підгрупі перетворень проектив. просто­­ру Р3, які переводять в себе овал. поверхню другого порядку, тобто групі гіперболіч. рухів тривимір. простору. Це дає змо­­гу застосовувати для К. г. зруч. аналіт. апарат, котрий використовують в неевклід. геометріях, зокрема в геометрії Лобачевсь­­кого. При конформ. перетворен­­нях невластива точка може переходити в будь-яку іншу, а тому коло може перейти в пряму і навпаки. Якщо поставити за ме­­ту те, щоб переходила невластива точка в себе, тобто пряма в пряму, то підгрупа таких перетворень буде групою подіб. перетворень. У Р3 підгрупі подіб­­ності відповідає підгрупа гіперболіч. рухів, що залишають нерухомою деяку фіксов. точку аб­­солюту. З інверсією в Р3 асоціюється такий гіперболіч. рух, при якому кожна пара відповід. точок М та М* лежить на прямій, що проходить через деяку фіксов. точку зовні абсолюту, та, крім того, виконується деяка до­­датк. умова. Осн. інваріант К. г. на площині – кут між двома кру­­гами. Перетворення фундам. гру­­пи К. г. у цьому випадку зоб­­ражується дробово-ліній. функ­­цією комплекс. змінної. Використання в К. г. методів матем. аналізу призвело до створення конформно-диференціал. геометрії. На основі К. г. також побудовано геометрію просторів конформ. зв’язності, яка по­­в’я­­зана з К. г. так само, як геомет­­рія кривої поверхні з геометрією площини, або як ріманова геометрія з евклідовою.

Літ.: Картан Э. Пространства аффин­­ной, проективной и конформной связности / Пер. с франц. Казань, 1962; Филь­­чакова В. П. и др. Конформные отображения областей. К., 1972; Лаврик В. И. и др. О развитии и приложении некоторых методов конформных отображений. Исследования по теории функций комплексного переменного с приложениями к механике сплошных сред. К., 1986; Андриевский В. В. и др. Конформные инварианты в конструктивной теории функций комплексного переменного. К., 1998.

В. І. Горбачук

Стаття оновлена: 2014