Васищеве
ВА́СИЩЕВЕ — селище міського типу Харківського району Харківської області. Центр селищ. ради, якій підпорядковане с. Подольох. Знаходиться при впадінні в р. Уди (притока Сівер. Дінця) р. Студенок, за 12 км від Харкова та 3 км від залізнич. ст. Тернова. Має автобусне сполучення з містами Харків та Зміїв. Площа 4,4 км2. Насел. 6088 (2001, складає 99,8 % до 1989): росіян — 74 %, українців — 25 %. Місцевість почала заселятись після 1638, коли тисячі біженців, рятуючись від жорсткого придушення польс. владою козац.-селян. повстання 1638, переселилися у сх. частини України. Вперше згадується у офіц. документах 1647 як укріплена слобода Білгород-Чугуїв. засіч. лінії. Назване на честь П. Васищева, який очолював загін, що був розташ. у слободі. Від 1938 — смт. Від 20 жовтня 1941 до 19 серпня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Оточений у березні 1943 загін рад. воїнів був захоплений у полон та спалений у місц. церкві. У В. видобувають пісок і глину; розроблено газове родовище, але через брак коштів газ не добувають. Осн. підприємства: приватне підприємство «В’ячеслав» (виробництво лакофарбових виробів), дочірнє підприємство «Грікар — АПФ» (вирощування грибів). У В. — заг.-осв. школа, міжшкіл. учбово-вироб. комбінат, дитсадок; художня студія, клуб, б-ка; лікарня; відділ. ощадбанку. Реліг. громади: УПЦ МП (Свято-Дмитрівська церква, 1666), євангел. християн-баптистів. Функціонує музей бойової слави, в якому представлені експозиції 2-ї світової війни та воєн. дій у Афганістані. Тут встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, та мемор. плиту Герою Рад. Союзу С. Орешкову, який загинув при визволенні с-ща. Побл. с-ща знайдено 4 неоліт. поселення (4 тис. до н. е.), 2 поселення періоду пізньої бронзи (поч. 1 тис. до н. е.) та 4 поселення скіф. часу (5–3 ст. до н. е.). У В. народився Герой Радянського Союзу П. Кубишкін.