Васьковський Євген Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Васьковський Євген Володимирович

ВАСЬКО́ВСЬКИЙ Євген Володимирович (21. 02(05. 03). 1866, м. Аккерман, нині м. Білгород-Дністровський Одес. обл. – 29. 05. 1942, Варшава) – правознавець. Д-р цивіл. права (1901), чл. АН Польщі. Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1888). Відтоді займався адвокат. практикою в Одесі, водночас досліджував проблеми орг-ції адвокатури. Від 1897 – у Новорос. ун-ті: приват-доц., від 1904 – екстраординар., від 1906 – ординар. проф. каф. цивіл. права, водночас у 1905 – в. о. декана юрид. ф-ту, 1906–07 – проректор. 1909 за участь студентів Ун-ту в рев. подіях 1905–07 звільнений з посади із забороною перебувати на держ. службі протягом 3-х р. У розпалі воєн. дій 1918–20 виїхав до Литви, де від 1921 викладав право в Ун-ті С. Баторія у м. Вільно (нині Вільнюс). 1936 переїхав до Варшави, де працював у Кодифікацій. комісії АН Польщі. Осн. напрями наук. дослідж.: коментування і застосування громадян. законів, цивіл. судоустрій, громадян. право. Автор низки посібників і підручників з правознавства.

Пр.: Будущее русской адвокатуры. К вопросу о предстоящей реформе. С.-Петербург, 1893; Учебник гражданского права. Москва, 1894; 1896; Основные вопросы адвокатской этики. С.-Петербург, 1895; Учение о толковании и применении гражданских законов. О., 1901; Сборник задач по русскому гражданскому праву. О., 1904; Курс гражданского процесса. Т. 1. Москва, 1913; Типичные гражданские дела. О., 1918.

Літ.: Музиченко П. Васьковський Євген Володимирович // Юрид. вісн. 1995. № 4.

П. П. Музиченко

Стаття оновлена: 2005