Ватуля Олексій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ватуля Олексій Михайлович

ВАТУ́ЛЯ Олексій Михайлович (02(14). 08. 1891, х. Новомиколаївка Полтав. губ., нині знятий з обліку – 20. 05. 1955, Київ) – актор. Нар. арт. УРСР (1940). Навч. в Муз.-драм. школі М. Лисенка у Києві (1913–16). В. був одним із засн. і актором Молодого театру (1917–19) та Укр. драм. театру ім. І. Франка (1920–55) у Києві. Розвиваючи традиції нац. театр. мист-ва, поєднував у творчості драматизм і романтичну піднесеність. В останні роки грав гол. чином характерні ролі, досягаючи високої майстерності перевтілення.

Ролі: Гус, Гонта («Іван Гус», «Гайдамаки» за Т. Шевченком), Михайло («Суєта» І. Карпенка-Карого), Яків («Останні» М. Горького), Прибитков («Остання жертва» О. Островського), Креон («Цар Едіп» Софокла), Філіпп («Дон Карлос» Ф. Шіллера); в кіно – Мазепа («Петро І», 1937–39, реж. В. Петров, «Ленфільм»), Гнат («Нескорені», реж. М. Донськой), Кривоніс («Українські мелодії», реж. І. Земгано, І. Ігнатович; обидва – 1945, Київ. кіностудія худож. фільмів).

Літ.: Днєпров К. Олексій Михайлович Ватуля. К., 1940; Олексій Ватуля: Зб. статей і спогадів. К., 1975.

Р. Г. Коломієць

Стаття оновлена: 2005