Ватченко Олексій Федосійович

ВА́ТЧЕНКО Олексій Федосі­йович (12 (25). 02. 1914, с. Єлизавето-Камʼянка, нині у складі Дні­пропетровська — 22. 11. 1984, Київ) — радянський партійний діяч. Батько Алли, брат Горпини Ватченків. Герой Соц. Праці (1973). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди. Закін. Дні­проп. університет (1938). Від­тоді вчителював у Дні­пропетровську; 1945–48 — за­ступник зав., завідувач від­ділу нар. освіти Дні­проп. міськвиконкому. Від 1948 — на парт. роботі, зокрема був першим секр. Хмельн. (1959–63), Черкас. (1964– 65), Дні­проп. (1965–76) обкомів партії. 1976–84 — голова Президії ВР УРСР; від жовтня 1984 — за­ступник голови Президії ВР СРСР. Від липня 1966 — чл. ЦК КПРС та президії ЦК КПУ. Депутат ВР СРСР 6–9 скликань, депутат ВР УРСР 5, 7–9 скликань. Актив. прибічник політики русифікації, один із ініціаторів цькува­н­ня О. Гончара за роман «Собор».

Завантажити статтю