Вахнянин Богдан Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вахнянин Богдан Іванович

ВАХНЯ́НИН Богдан Іванович (16. 11. 1886, м. Стрий, нині Львів. обл. – 18. 01. 1940, Львів) – композитор, диригент, громадсько-музичний діяч. Небіж А. Вахнянина. Закін. Вищий муз. ін-т у Львові (1909; кл. фортепіано М. Криницької, теорії музики і композиції – А. Вахнянина, С. Людкевича), одночасно 1905– 10 – вільний слухач Львів. ун-ту, де 1905 став одним із засн. і гол. диригентом студент. чол. хору «Бандурист» (1929–32 керував цим хором). 1910–29 працював учителем у г-зіях та муз. школах на Львівщині. 1924 у Перемишлі (нині Польща) заснував і очолив філію Вищого муз. ін-ту, був кер. і диригентом хору т-ва «Боян». Автор дослідж. з муз. життя Зх. України. Уклав зб. пісень «Закувала зозуленька» (Л., 1938).

Тв.: муз. картини за поемою «Гайдамаки» Т. Шевченка – «Титар» (1906) і «Лебедин» (1937); «Український вертеп» (1933); оперети – «Орися», «Попелюшка» (незакінч.); для фортепіано – «Веснівка», «Думка», «Козачок» (усі – 1900); хори, зокрема на вірші Т. Шевченка «Дума» (з поеми «Невольник»), «Садок вишневий»; солоспіви на сл. П. Грабовського, С. Чарнецького; обробки нар. пісень.

Л. З. Мазепа

Стаття оновлена: 2005