Вацлавек Бедржіх - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вацлавек Бедржіх

ВА́ЦЛАВЕК Бедржіх (Václavek Bedřich; псевд. – L. Čivrný; 10. 01. 1897, с. Чаславіце побл. м. Тржебіч Пд.-Морав. обл., нині Чехія – 05. 03. 1943) – чеський літературознавець, історик, фольклорист. Навч. у Відні та Берліні. Філол. освіту завершив у Праз. ун-ті (1922). Габілітувався на проф. Ун-ту ім. Т. Масарика в м. Брно (Чехія, 1938). Працював ред. ж. «Pásmo» та «Revue Devětsilu» (1927–30), «Index» та «U-Blok» (1929–39). Учасник 2-ї Міжнар. конф. рев. письменників у Харкові (1930). Від 1940 перебував на нелегал. становищі. Заарешт. у Празі ґестапо у квітні 1942, загинув у нім. концтаборі Аушвіц (побл. м. Освенцім, Польща). У своїх працях з марксист. позицій аналізував літ. процес у Чехословаччині, розвивав теор. засади соціаліст. реалізму: «Od umění k tvorbě» (1928); «Poezie na rozcestí» (1930); «Česká literatúra 20 století» (1935); «České písně kramářské» (1937); «Písemníctví a lidová tradice» (1938). «České světské písně zlidovělé» (1955; усі – Прага). Упорядкував низку літ. видань, зокрема «SSSR v československé poezii» (1936). Автор статей і нарисів «Sovětaký svatek v hlavním městě Ukrajiny» // «Čin», 1930–31, «Ukrajina, jeji “nacionalism” a národnostní kultura» // Там само, 1931 та ін.

Літ.: L. Svoboda. Bedřích Vaclávek jako sociolog literatury. Praha, 1947; K. Chvatík. Bedřích Vaclávek a vývoj marxistické estetiky. Praha, 1962.

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2005